Науковців, студентів провідних вишів, представників різних релігійних та громадських організацій з Бельгії, Франції, Туреччини, Польщі, Азербайджану, а також багатьох міст України зібрала у стінах Ісламського культурного центру «Аль-Масар» м. Одеси VI Міжнародна ісламознавча школа «Іслам в сучасному світі: історичний, культурний, інтелектуальний простір», організаторами якої були Український центр ісламознавчих досліджень, ГС «Всеукраїнська асоціація «Альраід» та Міжнародний інститут ісламської думки.

Відбір охочих взяти участь у літній ісламознавчій школі відбувався на конкурсній основі — надані потенційними учасниками матеріали оцінювали щодо їх актуальності і відповідності заявленій темі, цікавості наукової розвідки, обґрунтованості та підкріпленості фактами й документами висновків презентованих досліджень.

Кожен учасник школи — одночасно й доповідач, і слухач, й учасник дискусії. Під час заходу ще не було жодного випадку, коли обговорення доповідей не перетворилося б на своєрідний «круглий стіл», наукову дискусію чи обмін думками. Як зізналася одна з учасниць, шквал запитань та їх рівень іноді перевершувало те, що відбувається під час захисту дисертацій.

Очільник Українського центру ісламознавчих досліджень Саід Ісмагілов розповів присутнім, як змінюється і чи змінюється взагалі ставлення українського суспільства до Ісламу, що саме формує образ мусульманина в свідомості пересічних громадян, про роль ЗМІ в цьому, про ступінь релігійної свободи, віротерпимості в Україні і світі.

У роботі школи брав участь і відомий український сходознавець, перекладач, дослідник доктринальної та філософської думки ісламського світу, голова Центру ісламознавчих досліджень Національного університету «Острозька академія» Михайло Якубович. Він присвятив свою доповідь такому непростому питанню, як «Мусульмани у військово-політичному житті України: 2013–2016», спробувавши поєднати історико-теоретичну складову розвитку Ісламу в Україні та соціологічний аналіз участі мусульман у сучасних військово-політичних процесах.

У другій своїй доповіді «Іслам в сучасному світі: історичний, культурний, інтелектуальний простір» науковець нагадав аудиторії про постать Мухаммада Асада, окреслив роль його діяльності на ставлення світу до Ісламу та мусульман.

Яскравою і незабутньою була доповідь відомого азербайджанського вченого, публіциста і політолога Теймура Атаєва «Політичний іслам. Феномен або кліше, внесене ззовні?», а також презентація двох його книг — «Кавказькі колізії Росії (від Петра I до Йосипа Сталіна)» і «З історії геополітичної боротьби за території Росії, України, Білорусі та Балтії».

Свою доповідь «Мусульмани у Північній Європі: спільноти, інституції, державна політика» представив завідувач сектору східної філософії відділу релігієзнавства Інституту філософії НАН України Олег Ярош.

З цікавістю присутні слухали доповідь «Актуальні проблеми сучасного ісламу в інтерпретаціях вітчизняних релігієзнавців» ученого секретаря Відділення релігієзнавства Інституту філософії Національної академії наук України, релігієзнавця Дмитра Базика.

Асистент кафедри соціології управління Донецького державного університету управління (м. Маріуполь) Ольга Матичак визначила тему свого виступу, як «Соціальний простір ісламу: соціологічні аспекти дослідження», а науковий співробітник Національного музею історії України Савченко Олексій презентував доповідь «Західні татари на землях Галичини. До питання про атрибуцію татарського рушника з с. Юнашків на Івано-Франківщині».

У роботі «Мусульманські мотиви в українській літературі» старший науковий працівник Львівського музею Івана Франка Соломія Вівчар розповіла про доробки класиків українського письменства на ісламську тематику, а викладач кафедри журналістики НУ «Острозька академія» Вікторія Назарук торкнулася літератури сучасної.

Бельгію представляв професор, керівник Інституту епістемологічних досліджень Європи (IESE) в Брюсселі Мухаммад Бадді Ебно, який поділився аж трьома доповідями: «Екзегетичний плюралізм та історія Тафсира», «Від фікгу до шаріату: інтерпретації законодавства» та «Гносеологія ісламських релігійних наук».

Загалом, учасниками представлено близько 40 доповідей, які незабаром буде зібрано під однією обкладинкою чергового номеру альманаху «Аль Калям».