Американський журнал TIME опублікував список ста найвпливовіших людей світу. Серед названих імен є і представники ісламу. Це прем’єр-міністр Бангладеш Шейх Хасіна, мер Лондона Садик Хан, виходець з Пакистану, американський актор і сценарист Кумаіл Нанджіані, спадковий принц Саудівської Аравії Мохаммед бін Салман та інші.

Список проілюстрований не тільки фотографіями людей, вплив яких відчувається в різних сферах суспільно-політичного життя, але і відгуками інших відомих і шанованих осіб.

Голова HRW у Південній Азії Мінакші Гангулі пише про Шейх Хасіну Вазед, прем’єр-міністра Бангладеш, що увійшла в ТОП-100 впливових людей світу: «Вперше я зустрівся з Шейх Хасіною в 1990-х, коли вона рішуче виступала за припинення військового правління в Бангладеш. Наша остання зустріч відбулася 2008 року, коли вона проводила кампанію проти іншого військового режиму. Наступного року вона стала прем’єр-міністром після приголомшливої ​​перемоги на виборах. Спираючись на спадщину свого батька, який очолив визвольну війну в Бангладеш, Хасіна ніколи не боялася боротьби. Тому, коли в серпні минулого року в Бангладеш з’явилося кілька сотень тисяч етнічних біженців рохінджа, що рятувалися від звірств з боку армії М’янми, Шейх Хасіна прийняла гуманітарний виклик. У збіднілій країні Бангладеш не вітали масові притоки біженців, але вона навряд чи могла повернути (на батьківщину — ред.) постраждалих від етнічних чисток. Хоча за це вона й заслуговує на похвалу, Хасіна спотикається об права людини. Її уряд керує позасудовими стратами і насильницькими зникненнями, зокрема політичних опонентів, і не терпить критики або інакомислення… Шейх Хасіні необхідно приборкати цю тенденцію до авторитаризму і стати прикладом для М’янми та інших, щоб показати, що демократія — це і різноманітність».

Майкл Рубенс Блумберг, який свого часу протягом трьох років обіймав посаду мера Нью-Йорка і є засновником Bloomberg LP і Bloomberg Philanthropies, так говорить про Садик Хана: «Оскільки проблеми імміграції були рушійною силою для Брекситу, лондонці обрали Садик Хана, сина пакистанських іммігрантів, як свого мера в травні 2016 року, зробивши його першим мусульманином, котрий обіймав цю посаду у великій європейській столиці. Я зустрівся з ним через кілька тижнів після обрання і був вражений його амбітним порядком денним. Наприклад, його пріоритетом є зміна клімату, і він показує, як міста самі собою і спільними зусиллями можуть прискорити наш прогрес. Він також був голосом розуму в Брекситі, визнаючи, що Об’єднане Королівство буде сильнішим, підтримуючи тісні відносини з Європою. І в період більш делікатної політичної риторики він був важливим голосом за толерантність та єдність. Коли президент Трамп перефразував відео з британської антимусульманської групи, Садик справедливо засудив це. Він висхідна зірка, у якої світле політичне майбутнє».

Серед ста впливових осіб — і професійний актор Кумаіл Нанджіані, що народився в Карачі, Пакистан. Все дитинство та юність майбутній актор провів на батьківщині. Коли Кумаілу було 18 років, він переїхав до США. Там у 2001 році він закінчив Гріннелльській коледж, штат Айова, де отримав ступінь з філософії та інформатики. Кумаіл Нанджіані одружений на сценаристці Емілі В. Гордон, в співавторстві з якою створив кілька успішних кіноісторій. Джадд Апатов — продюсер, режисер і сценарист, який отримав «Еммі», так пише про Нанджіані: «Коли проект завершено, легко забути, як це було з самого початку. Ринок не був готовий криками захоплення прийняти фільм про жінку в комі з пакистанським іммігрантом в головній ролі, який ставить під сумнів віру. Але Кумаіл Нейнджіані та його дружина Емілі В. Гордон створили сценарій настільки сильним, що успіх був незаперечним. Сьогодні в кіно так багато забутих історій. Кумаіл та Емілі взяли їх, зробили душевними… Кумаіл — один з наших найсмішніших, унікальних комедіантів. Але найцікавіше в ньому — новий комедійний голос, який нам потрібен. Його неймовірно потішний монолог Saturday Night Live змусив побачити сміховинність нетерпимості. Нам пощастило з Кумаілом і потрібна ще тисяча таких, як він».

Про ще одного мусульманина, який увійшов в ТОП-100 найвпливовіших людей світу, говорить активістка із захисту прав жінок і автор книги «Дарлінг-драйв» Манал Аль-Шаріф, яка була ув’язнена в 2011 році за керування автомобілем: «За межами Саудівської Аравії принц Мохаммед бін Салман може бути пов’язаний з конфронтацією — з Іраном, з Катаром і особливо Єменом. Але всередині королівства існує обережний оптимізм. Спадкоємець престолу знімає обмеження для жінок, що дозволяє нам працювати на тих місцях, де раніше могли працювати лише чоловіки, займатися спортом і відвідувати громадські заходи. У червні нам нарешті дозволять керувати автомобілями. Йде серйозна полеміка про те, щоб вперше дозволити жінкам займатися політикою і повністю скасувати чоловічу опіку. Саудівська Аравія цінує його виклик традиціям корупції і затримань релігійної поліції, яка задушила нас буквально й образно. Спочатку я скептично ставилася до плану принца „Бачення 2030“ з модернізації нашого королівства. Більшість саудівців молодші 30 років, які знають тільки літніх правителів. Тепер основним лідером є наш одноліток. Я хочу, щоб зміни привели до політичних реформ, навіть конституційної монархії і повної свободи слова. Якщо Мохаммед бін Салман це зробить, мої надії на кращу Саудівську Аравію стануть більші, ніж небо».