Меджліс кримськотатарського народу в рамках Стратегії розвитку кримськотатарської мови на 2022–2032 роки з державними органами України ініціює запровадження в Україні Дня кримськотатарської мови та літератури. Ця дата має підтримувати статус кримськотатарської мови як невіддільного елементу ідентичности української нації та сприятиме збереженню національно-культурної та мовної самобутности корінного кримськотатарського народу.

В інформаційному повідомленні на сайті Меджлісу сказано, що в розв’язанні цього питання дуже важлива єдина узгоджена позиція. Висловитися з цього приводу мають кримськотатарські та українські мовознавці, історики, журналісти, делегати Курултаю кримськотатарського народу та лідери громадської думки — ті, хто живе на материковій частині України, ті, хто лишився в окупованому РФ Криму, а також представники діаспори та міжнародних тюркських наукових центрів.

Після консультацій з науковими установами, фахівцями та державними органами влади, підготовлено попередній список дат, пропонованих до розгляду та обговорення.

Пропозиції щодо запропонованих дат Дня кримськотатарської мови і літератури або альтернативних дат з обґрунтуванням прийматимуть до 14 жовтня 2022 року на електронну адресу Меджлісу (qrm.mejlis@gmail.com) та в коментарях під відповідним фейсбук-дописом представницького органу.

Пропоновані дати Дня кримськотатарської мови і літератури

Варіант I — 6 березня. На одному з найдавніших збережених ярликів засновника Кримського ханства, першого кримського хана Хаджи Ґерая написано: «26-сафар Тавукъ йылы — 857». За григоріанським календарем — 16 березня 1453 року. Переклад ярлика Хаджи Герая російською мовою вперше опубліковано 1953 року у збірці творів сходознавця-тюрколога, спеціаліста з турецької мови, літератури, фольклору та історії Туреччини, професора Володимира Гордлевського.

Варіант II — 20 березня. 20 березня 1851 року народився Ісмаїл Гаспринський — відомий кримськотатарський і тюркський просвітитель, мислитель, письменник, педагог, культурний та громадсько-політичний діяч. Засновник і видавець першої в історії газети кримськотатарською мовою «Терджиман».

Варіант III — 15 травня. 15 травня 1893 року народився Бекір Чобан-заде — видатний кримськотатарський тюрколог, доктор філологічних наук, професор, поет і письменник. Він зробив великий внесок у вивчення мови та літератури свого народу, а також у розвиток мовознавства і літературознавства багатьох тюркських народів. Його роботи «Наукова граматика кримськотатарської мови», «Тюркська граматика», «Тюрко-татарська діалектологія» та багато інших — одні з найважливіших праць, присвячених кримськотатарській мові. Чобан-заде був дійсним членом Азербайджанського філіалу АН СРСР, 1935 році обраний членом Паризького лінгвістичного товариства. Ученого заарештували 28 січня 1937 року в Кисловодську, звинувативши у причетності до «Міллі Фірка» та пантюркістських рухів у 1920–1937 роках, а також в участі в націоналістичних і пантюркістських організаціях. Страчений 13 жовтня 1937 року.

Варіант IV — 11 липня. «11 липня 1303 року» — ця дата зазначена на першій сторінці «Кодекса Куманікуса», найдавнішої датованої пам’ятки кримських татар. Це рукописне зібрання середньовічних робіт і текстів, присвячених куманській мові, на основі якої сформувалася кримськотатарська. «Кодекс Куманікус» зафіксував розмовну мову та зберіг фольклор тюркських народів, зокрема кримських татар, що жили тоді на території Криму.

Варіант V — 10 вересня. 10 вересня 1927 року розпочала свою роботу І Всекримська науково-практична конференція, на якій розглядали шляхи розвитку кримськотатарської літературної мови та взято курс на латинізацію письма з удосконаленням ортографії. Реформи, запропоновані на цій та наступних конференціях, можна вважати початком новітнього етапу розвитку кримськотатарської мови.

Варіант VI — 22 вересня. 22 вересня 2021 року Уряд України затвердив алфавіт кримськотатарської мови на основі латинської графіки.

Варіант VII — 31 жовтня. 31 жовтня 1520 роком — дата в документі кримськотатарською мовою, ярлику хана Мехмеда Ґерая. Ярлики Кримського ханства вважаються письмовою спадщиною Криму, на їх основі можлива реконструкція історії та мови кримськотатарського народу.