Американський дослідник виявив перші зразки ідеальної квазікристалічної моделі... у ісламській архітектурі. Він описав, як ісламські архітектори 12 століття створювали ці геометричні малюнки, користуючись лише примітивними знаряддями, тоді як сучасні вчені лише в 70-х роках минулого століття почали пропонувати математичні пояснення цих вражаючих малюнків, які можна побачити у природі.

Квазікристали - тіла, що характеризуються симетрією, яка відрізняється від трансляційної симетрії, яку мають справжні кристали. У двомірному плані це означає, що зсув малюнка на певний вектор не дає точної його копії, хоча це можливо під час обертання.

Уперше квазікристали були математично описані британським ученим Роджером Пенроузом (Roger Penrose) на прикладі видатних «мозаїк Пенроуза». Приблизно через десять років учені Ізраїльського технічного університету продемонстрували, що квазікристалічну структуру відтворює розташування атомів металевого сплаву.

Багато учених, художників і дизайнерів відзначали схожість квазікристалічних моделей з елементами ісламського декоративного мистецтва - цих заворожливих малюнків, що повторюються, які зазвичай прикрашають ісламські культові споруди, пише «Іслам для всіх», посилаючись на physicsworld.com.

У 2007 американські фізики знайшли в Ірані приклад геометричного візерунка 15 століття, який є «майже ідеальним» зразком «мозаїки Пенроуза». Вони зробили висновок, що ісламські майстри створили цей малюнок за допомогою набору плиток різних форм, кожна з яких була прикрашена лініями, які, з'єднавшись, утворили остаточні візерунки.

Проте, досі вчені не могли пояснити, як древнім вдалося відтворити у своїх візерунках структури далекого порядку, тобто такі, що повторюються на необмежено великій відстані.

Тепер, можливо, пояснення знайдене. У своїй останній роботі дослідник архітектури з Техаського технологічного університету Рима Аджлуні(Rima Ajlouni) виділила три приклади досконалих квазіперіодичних моделей в ісламській архітектурі: це традиційний для сельджукської архітектури візерунок по колу (наприклад, на святилищі імама Дарб-і та П'ятничній мечеті в Ісфахані), зразок другого візерунка представлений в оформленні внутрішніх стін двору медресе аль-Аттарі, побудованій в 1323 році у Фесі, Марокко, третій варіант візерунка зображений на вежі гробниці Гунбад-і Кабуд в Меразі, Іран.

Дослідник підкреслює, що, швидше за все, ісламські архітектори будували свої унікальні за складністю і розмірами аперіодичні орнаменти, згідно з одним центральним «зерном», пропорційним за розмірами цілому малюнку, за допомогою одного тільки компаса і лінійки.

Правильні геометричні моделі, постійно відтворні в ісламському прикладному мистецтві та архітектурі, відображають глибокий філософський і космологічний підхід ісламської віри. Дивлячись на геометричні орнаменти, що повторюються, віряни мали можливість роздумувати про єдність, що походить від різноманіття форм.

Аджлуні впевнена, що її робота може викликати «революцію» у дизайні, оскільки всі ці древні ісламські квазіперіодичні моделі сьогодні можна відтворити за допомогою звичайних комп'ютерних програм. Крім того, її робота може дати ученим більш глибоке розуміння структури квазікристалів у масштабі атома.

За матеріалами «Іслам для всіх»

Посилання на тему:

Виставка винаходів ісламського світу захопила Каліфорнію

Своєю появою Інтернет зобов'язаний ісламській науці, - ісламознавець

Брехня Заходу: іслам не зробив внеску в науково-технічний прогрес

Арабські вчені першими розшифрували стародавні єгипетські рукописи