У ці дні в Національному музеї історії України продовжує свою роботу виставка «Qırımtatar bayrağı», присвячена Дню кримськотатарського прапора. Кореспондент «Ісламу в Україні» поспілкувався з одним з організаторів заходу, відомим художником-керамістом, головою громадської організації «El- Cheber» Рустемом Скибіним. Наш співрозмовник завоював популярність як творець власного стилю поліхромного розпису керамічних виробів, що увібрав в себе кращі риси традиційної культури кримських татар. Роботи Скибіна популярні далеко за межами Криму, проте минулого року, після анексії півострова, майстрові довелося покинути кримську землю.

Рустеме, Ви вже більше року живете в Києві, чи виходить розвивати своє ремесло?

— Керамікою практично не займаюся. Весь час забирає громадська робота, яка зараз більш затребувана, на мій погляд. Така моя громадянська позиція. Кілька місяців я був волонтером в організації «Крим SOS», зараз більше займаюся питаннями культури, працюю в громадській організації «El-Cheber». Наша мета — збереження, розвиток і популяризація кримськотатарської культури.

Ми зберегли мову, пісні, фольклор. Все, що передається з вуст у вуста, збереглося в наративних джерелах, у записах фахівців. А ось ремісничі вироби, те, що пов’язане з матеріальним надбанням за останні 200 років, з моменту першої анексії Криму в 1783 році, постраждало набагато сильніше. Відтоді було кілька відходів кримських татар, з півострова виїжджала інтелігенція, кримські мурзи і культура почала гинути.

А після депортації 1944 року в Криму кримських татар не залишилося взагалі. Людей збирали, гнали поспіхом, везли в необлаштованих вагонах. Вони брали з собою найцінніше, самий мінімум. Коран, небагато їжі і все. А те, що напрацьовувалося століттями, доводилося залишати. Громадська організація «El- Cheber» створена для відродження цієї культури.

Рустеме, розкажіть про виставку?

— Протягом року я виношував ідею провести акцію, яка б показувала нашу культуру, нашу державність через геральдику — прапор і національний символ тамгу. Я спілкувався з художниками і фотографами, які перебувають зараз у Криму, і вони цю ідею підтримали, щоб хоч у такому вигляді проявити свій патріотизм.

На фотографіях, представлених в експозиції, ви бачите наше життя і те, через що нам довелося пройти. На одному з фото наша акція протесту в Бахчисараї, на території стародавнього мусульманського кладовища «Азизлер», де знаходився міський ринок. Там я стояв з національним прапором і вперше повністю відчув себе кримським татарином.

На Майдані під кримськотатарським прапором гинули люди. Тоді я почав розуміти, наскільки важливий цей патріотичний символ і розуміння того, що є держава, і ти частина цієї держави. Виставка ілюструє спільний шлях України і Криму, тому на багатьох фотографіях ми бачимо два прапори.

У Рустема Скибіна є своя відповідь на питання, як кримськотатарському народу повернутися до Криму?

— Повернення на історичну Батьківщину пролягає через культуру, яка підвищує самосвідомість, через самовизначення народу. Це все складові одного цілого. Я впевнений в нашому поверненні, і ми робимо все, щоб повернутися на Батьківщину.