У ці дні в Національному музеї історії України продовжує свою роботу виставка «Qırımtatar bayrağı», присвячена Дню кримськотатарського прапора. Кореспондент «Ісламу в Україні» поспілкувався з одним з організаторів заходу, відомим
Рустеме, Ви вже більше року живете в Києві, чи виходить розвивати своє ремесло?
— Керамікою практично не займаюся. Весь час забирає громадська робота, яка зараз більш затребувана, на мій погляд. Така моя громадянська позиція. Кілька місяців я був волонтером в організації «Крим SOS», зараз більше займаюся питаннями культури, працюю в громадській організації
Ми зберегли мову, пісні, фольклор. Все, що передається з вуст у вуста, збереглося в наративних джерелах, у записах фахівців. А ось ремісничі вироби, те, що пов’язане з матеріальним надбанням за останні 200 років, з моменту першої анексії Криму в 1783 році, постраждало набагато сильніше. Відтоді було кілька відходів кримських татар, з півострова виїжджала інтелігенція, кримські мурзи і культура почала гинути.
А після депортації 1944 року в Криму кримських татар не залишилося взагалі. Людей збирали, гнали поспіхом, везли в необлаштованих вагонах. Вони брали з собою найцінніше, самий мінімум. Коран, небагато їжі і все. А те, що напрацьовувалося століттями, доводилося залишати. Громадська організація «El- Cheber» створена для відродження цієї культури.
Рустеме, розкажіть про виставку?
— Протягом року я виношував ідею провести акцію, яка б показувала нашу культуру, нашу державність через геральдику — прапор і національний символ тамгу. Я спілкувався з художниками і фотографами, які перебувають зараз у Криму, і вони цю ідею підтримали, щоб хоч у такому вигляді проявити свій патріотизм.
На фотографіях, представлених в експозиції, ви бачите наше життя і те, через що нам довелося пройти. На одному з фото наша акція протесту в Бахчисараї, на території стародавнього мусульманського кладовища «Азизлер», де знаходився міський ринок. Там я стояв з національним прапором і вперше повністю відчув себе кримським татарином.
На Майдані під кримськотатарським прапором гинули люди. Тоді я почав розуміти, наскільки важливий цей патріотичний символ і розуміння того, що є держава, і ти частина цієї держави. Виставка ілюструє спільний шлях України і Криму, тому на багатьох фотографіях ми бачимо два прапори.
У Рустема Скибіна є своя відповідь на питання, як кримськотатарському народу повернутися до Криму?
— Повернення на історичну Батьківщину пролягає через культуру, яка підвищує самосвідомість, через самовизначення народу. Це все складові одного цілого. Я впевнений в нашому поверненні, і ми робимо все, щоб повернутися на Батьківщину.
