Мухаммада Асада без перебільшення можна назвати одним з найвидатніших діячів сучасності, які зробили неоціненний внесок у діалог між культурами і релігіями. Очикується, що Міжнародна науково-практична конференція «Значення науково-інтелектуальної спадщини Мухаммада Асада», що пройшла 16 травня в Києві, стане поштовхом до вивчення великої особистості нашого співвітчизника і видатного львів'янина.
Більше 80 учасників, що зібралися в конференц-залі Інституту транспорту нафти, мали можливість відкрити книгу життя нашого великого земляка. Захід, як вказувалося раніше, було організовано ВАГО «Альраїд» та ВГО «Український центр ісламознавства» спільно з Інститутом міжнародної економіки і міжнародних відносин і Державною установою «Інститут всесвітньої історії НАН України» для ознайомлення українців з особистістю Мухаммада Асада. Дана конференція була саме ключем до його життя і творчості, так як кількість інформації, яка є у розпорядженні російськомовних дослідників - мізерна, і зробити для її відкриття треба багато.
Крім виступаючих з доповідями і зацікавленних темою сходознавців і ісламознавців з України, Польщі, Австрії, на запрошення організаторів відгукнулися Надзвичайні і Повноважні Посли Австрійської Республіки, Королівства Саудівської Аравії, Республіки Ірак і Палестини в Україні, гості з консульства Хашімістского Королівства Йорданії, а також глава Арабського Дому в Україні.
Нажаль на своїй батьківщині в Україні, Мухаммад Асад досі так і не придбав популярності, хоча вся Європа давно визнала його великий вклад. Як було згадано на конференції, відразу кілька країн вважають Мухаммада Асада діячем своєї країни.
Мухаммед Асад (Леопольд Вайс) народився у Львові, що зумовило його приналежність до науки відразу декількох європейських країн: по-перше, України, тому що Галичина завжди була одним з центрів української культури, по-друге, Австрії і Угорщини (Львів у той час входив до складу Австро-Угорської імперії), по-третє, Польщі, яка володіла містом до цього і встигла сформувати в ньому потужну діаспору, яка є представником польської культури.
Крім того, не менш відомим Мухаммад Асад був і серед мусульманських народів, адже він стояв біля витоків Пакистанської державності і був близький до двору Саудівського королівства, відстоював інтереси Палестини і арабів, що проживають на цій землі.
Багато доповідачів підкреслювали, що Мухаммад Асад був настільки ж східною людиною, наскільки і європейцем, і не дарма його називали мостом між Сходом і Заходом. Крім того, на завершення коференції було підкреслено, що життя і творчість Мухаммада Асада є непочатою нивою для українських сходознавців і ісламознавців, і робота в даному напрямку може бути високо оцінена не тільки вітчизняним, а й європейським сходознавством.
Наприкінці конференції були оголошені результати шостого Всеукраїнського конкурсу ісламознавчих досліджень. Як зазначив ведучий заходу, муфтій ДУМУ «Умма» Саїд Ісмагілов, проведення нагородження переможців конкурсу на концеренції з такою темою має дуже символічний характер, адже ці молоді вчені-ісламознавці є продовжувачами наукової діяльності Асада.
Перше місце здобув Максим Волосевич з дослідженням «Ісламський чинник у процесах суспільної трансформації в РФ на початку 21 століття», друге — Вікторія Палій («Фінансово-кредитні системи ісламських країн»), третє — Богдана Сепко («Соціальні атитюди французів по відношенню до мусульман у житловій, професійно-трудовій сферах»), четверте — Юлія Андрєєва («Соціально-економічні особливості екстремізму на прикладі шахідизму»), п'яте — Оксана Лоїк («Причини і наслідки арарбської весни»), шосте — Оксана Худейбердієва («Побутовий іслам у кримських татар»), сьоме — Ельмаз Хайруддінова («Дослідження ліквідації мусульманських культових споруд в Кримській АРСР»), і восьме — Яна Кавиршина («Феномен відродження політичного ісламу в арабських країнах»).
Переможців нагородили цінними призами і комплектами літератури, виданими ВАГО «Альраїд»; інших учасників нагороджено почесними грамотами.
