18 травня в Україні традиційно вшанували пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу — однієї з найтрагічніших сторінок історії ХХ ст. Саме цього дня у 1944 році радянська влада розпочала примусову депортацію кримських татар з рідної землі. Сотні тисяч людей виселено до Центральної Азії та інших віддалених регіонів СРСР. Багато хто не пережив тяжку дорогу, а тисячі позагинули в перші роки заслання через голод, хвороби та нелюдські умови.
Заходи до Дня пам’яті відбулися по всій Україні: державні церемонії, меморіальні акції, молитви в мечетях, освітні заходи та ініціативи місцевих громад.
Центральною подією стало державне вшанування на Меморіалі жертв геноциду кримськотатарського народу у Сквері миру в Києві.
Президент України Володимир Зеленський та перша леді Олена Зеленська встановили лампадки на меморіалі, вшанувавши пам’ять загиблих хвилиною мовчання. До заходу долучилися високопосадовці, Меджліс кримськотатарського народу, дипломати, військовослужбовці та громадські діячі.
Під час виступу Президент наголосив, що депортація стала одним з найжорстокіших злочинів радянського режиму, а розпочата Росією війна фактично продовжила політику переслідування, що свого часу була спрямована проти кримськотатарського народу.
Лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв зазначив, що пам’ять про депортацію стала невіддільною частиною історичної пам’яті та ідентичности кримських татар, а також багато десятиліть надихала народ на боротьбу за право повернутися на Батьківщину та відновити свої права.
Завершила державний захід молитва муфтія Духовного управління мусульман АР Крим шейха Айдера Рустемова.
Окремі меморіальні заходи організувало Представництво Президента України в АР Крим. Напередодні Дня пам’яті, 15 травня, відбувся захід за участи представників іноземних дипломатичних місій та органів державної влади, Меджлісу, експертного середовища та громадськости. Гостям презентували тематичну виставку про історію кримськотатарського народу та депортацію 1944 року. Серед експонатів були особисті речі, родинні реліквії, архівні документи та навіть Коран, що пережив депортацію та зберігався в місцях вигнання — символ духовної сили народу.
Після відкриття відбулася дискусія на тему «Пам’ять, що формує майбутнє: збереження культури кримських татар в умовах окупації». Обговорювали не тільки минуле, а й сучасні виклики: переслідування корінного народу на окупованому півострові, спроби знищення культурної спадщини та збереження національної ідентичности.
Будівлю Верховної Ради України до річниці трагедії підсвітили кримськотатарським та українським прапорами.
Окрему увагу темі депортації цього року приділили мусульманські громади України.
Так, у центральному офісі Духовного управління мусульман України «Умма» муфтій Мурат Сулейманов присвятив п’ятничну проповідь долі кримськотатарського народу. У хутбі він казав, що треба покладатися на Всевишнього, зберігати внутрішню стійкість, терпіння, братерство та духовну силу, що допомагає пережити випробування.
Після колективної молитви ДУМУ «Умма» і Конгрес мусульман України провели меморіальний захід і дуа-молебень за жертв депортації. Діти читали вірші про трагічні сторінки історії народу.
Шейх Мурат Сулейманов поділився з присутніми особистими спогадами про те, як з дитинства чув історії про депортацію від бабусь і дідусів. За його словами, однією з небагатьох речей, що сім’ї часто брали з собою у вигнання, були Корани.
Під час п’ятничних проповідей в інших ісламських культурних центрах імами говорили про наслідки депортації та важливість збереження пам’яті про неї, молилися за загиблих, мир і перемогу України.
В Одесі пам’ятні заходи тривали кілька днів. На будівлі Обласної державної військової адміністрації піднесли кримськотатарський прапор із чорною стрічкою як символ скорботи. У закладах культури та освіти провели тематичні заходи та уроки пам’яті.
Особливий символізм мала подія у сквері Номана Челебіджіхана, де представники ГО «Кримські татари Одещини» посадили 12 дерев — за кількістю років російської окупації Криму. Кожне дерево стало живим символом пам’яті й віри в повернення Криму.
А ще в Одесі відбулася маніфестація на згадку про кримських політв’язнів і заручників Кремля. Вона розпочалася хвилиною мовчання, а після стартували два окремі перформанси, що у фіналі обʼєдналися в одне ціле. Показ відбувся в рамках циклу перформансів «Німий крик» Азізи Ескендер за участи керівниці театру «Лютий» Галини Джикаєвої.
Вшанували пам’ять і мусульманські громади міста. У стінах ІКЦ «Аль-Масар» організували обіди для нужденних із цієї нагоди. Така традиція доброчинности стала ще одним проявом пам’яті про тих, хто загинув, і нагадуванням про важливість добрих справ, милосердя.
У Київському національному університеті технологій і дизайну студенти й викладачі вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання та говорили про депортацію. Окрему увагу приділили сучасним переслідуванням кримських татар на окупованому півострові.
У Львові до 82-х роковин депортації біля міської ратуші відбувся пам’ятний захід за участи представників кримськотатарського народу, міської влади, духівництва та громадськости. На початку прозвучали гімн України та кримськотатарський національний гімн «Ant etkenmen». До учасників звернувся перший заступник міського голови Львова Андрій Москаленко. Він наголосив на важливості збереження пам’яті та відповідальності сучасного покоління в боротьбі за свободу і справедливість. Народний артист України Джеміль Каріков нагадав про наслідки депортації для кількох поколінь кримських татар і нинішні репресії у Криму, представник Духовного управління мусульман Криму імам Едем Баснаєв відправив спільну молитву за жертв депортації та всіх, хто сьогодні бореться за свободу України і Криму.
У культурному Хабі «Південь» провели меморіальний захід, що так само розпочався молитвою за жертв депортації, за мир на українській землі та за перемогу. На зустрічі звучали спогади про Крим, вірші кримськотатарською мовою та історії про рідну землю. Імам Ібрагім Жумабеков відправив молитву за кримськотатарський народ.
У Дніпрі відбувся захід біля міської ради, де на знак солідарности трохи спустили кримськотатарський прапор. Тут зібралися представники влади, кримськотатарської громади, громадські діячі та молодь. Після спільної молитви за жертв депортації та українських військових презентували виставку дитячих малюнків із кримськотатарськими орнаментами.
У Херсоні була тематична зустріч про збереження історичної пам’яті та сучасні виклики, що з ними стикається кримськотатарський народ в умовах російської окупації. Учасники обговорювали наслідки депортації, питання захисту прав людини та збереження національно-культурної спадщини.
У Тернополі до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу відкрили тематичну експозицію про трагічні події 1944 року. Мета виставки — нагадати про цей тяжкий злочин та про боротьбу кримських татар за право жити на рідній землі, зберігати свою культуру та ідентичність.
Через 82 роки після депортації кримськотатарський народ плекає свою культуру, мову, віру. І сьогодні пам’ять про ті події — це наша відповідальність перед майбутнім і боротьба за відновлення справедливости щодо корінного народу України.
