Без ухвалення спеціальних законодавчих актів, спрямованих на врегулювання процесу повернення, облаштування і відновлення прав кримських татар, неможливо сподіватися на формування в кримському суспільстві оптимальних механізмів безконфліктного співіснування різних етнічних і релігійних співтовариств.
Про це перший заступник голови Меджлісу кримсько-татарського народу Рефат Чубаров заявив під час зустрічі з Верховним комісаром ОБСЄ у справах національних меншин Кнутом Воллебєком, повідомили УНІАН у прес-службі Меджлісу.
Р.Чубаров зазначив, що відсутність таких законів все більше сприймається кримськими татарами «як усвідомлене небажання українського політикуму у відновленні справедливості по відношенню до них».
Зі свого боку лідер Меджлісу, народний депутат України Мустафа Джемілєв, кажучи про законопроект «Про поновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою», зазначив, що підхід авторів цього законопроекту, «при якому об`єктом правового акту виступають «особи, депортовані за національною ознакою», не дозволяє повністю розкрити правову оцінку скоєних радянським режимом злочинів проти кримсько-татарського народу, а також визначити повний масштаб наслідків цих злочинів і запропонувати конкретні механізми щодо їх усунення.
«Починаючи від відновлення топонімії, відродження мови, культури і завершуючи встановленням спеціальних механізмів щодо наділу землею, наданням компенсацій за незаконно вилучене майно, забезпеченням ефективного представництва і участі в органах влади», - зазначив М.Джемілєв.
«Без врегулювання колективних прав цілісного народу важко розраховувати на ефективне відновлення індивідуальних прав репатріантів», - зазначили в прес-службі Меджлісу.
Крім цього, керівництво Меджлісу повідомило Верховному комісару ОБСЄ у справах нацменшин про проблеми збереження і розвитку кримсько-татарської мови.
«К.Воллебєк запропонував керівництву Меджлісу розглянути ідею офісу Верховного комісара ОБСЄ щодо підготовки і реалізації в Криму спеціального мультимедійного проекту, спрямованого на навчання дітей - кримських татар рідною і державною мовами», - додали в прес-службі Меджлісу.
Крім того, К.Воллебєка поінформували про нові перешкоди, що виникли останніми місяцями, у виїзді кримських татар з Узбекистану. «Ця проблема Меджлісом кримсько-татарського народу була доведена до відома вищого керівництва України, а також міжнародних експертів, проте перешкоди для виїзду кримських татар, які виявили бажання повернутися на свою Батьківщину, не усунуто й сьогодні», - говориться в повідомленні Меджлісу. У зв`язку з цим керівник відділу зовнішніх зв`язків Меджлісу Алі Хамзін попросив ОБСЄ ініціювати перед узбекистанськім керівництвом обговорення на базі представництва ОБСЄ в Узбекистані становища кримських татар, які поки що «проживають в місцях депортації».
Кримські татари і так мають усі права?
Перший віце-спікер Кримського парламенту, лідер Російської общини Криму Сергій Цеков заявив, що репатріанти з числа кримських татар, які прибули на півострів, сьогодні користуються всіма громадянськими правами.
«В ході обговорення питання про ухвалення Закону України «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою» (мається на увазі законопроект - УНІАН), С.Цеков відзначив, що не розуміє, про які права йде мова. За його словами, репатріанти з числа кримських татар сьогодні користуються всіма громадянськими правами, широко представлені в органах влади автономії», - говориться в повідомленні Російської общини Криму.
Тому, вважає перший віце-спікер Криму, має йтися не про ухвалення закону «Про відновлення прав громадян, депортованих за національною ознакою», а про внесення поправок до вже прийнятого закону про реабілітацію жертв політичних репресій. «За допомогою цих поправок необхідно, зокрема, уточнити саме поняття «депортований», - відзначили в Російській общині Криму.
На думку С.Цекова, в основу міжнаціональних відносин в Криму зокрема і в цілому в Україні повинні бути покладені «принцип цивільної рівності, а не принцип національного егоїзму».
Крім того, керівник Російської общини Криму звернув увагу Верховного комісара ОБСЄ у справах нацменшин «на непросту ситуацію, що склалася в Україні і в Криму у сфері використання російської та інших національних мов, що витісняються з офіційної сфери суспільного життя».
За матеріалами УНІАН
