1 травня в будинку-музеї кримськотатарського просвітителя І. Гаспринського відбулася Міжнародна конференція, присвячена історичним зв'язкам Кримського ханства з Румунією. Про це кореспонденту QHA розповів керівник відділу зовнішніх зв'язків Меджлісу кримськотатарського народу Алі Хамзін.
У конференції взяла участь румунська делегація на чолі із заступником Президента «Демократичного союзу мусульман тюрко-татар Румунії» (R.M.T.T.D.B.) Саміром Мінаном.
У перший же день по приїзді делегація відвідала Меджліс кримськотатарського народу. Під час візиту до представницького органу кримських татар делегація побувала біля пам'ятника Ісмаїлові Гаспринському, що в Сімферополі, і зустрілася з головою Меджлісу кримськотатарського народу Мустафою Джемільовим, першим заступником голови Меджлісу Рефатом Чубаровим та керівником відділу зовнішніх зв'язків Меджлісу Алі Хамзіним.
У ході зустрічі сторони обговорили становище кримських татар у сучасній Україні і ряд питань, пов'язаних із проведенням Міжнародної конференції.
У конференції взяли участь видатні вчені, які увійшли до складу румунської делегації - головний науковий дослідник Румунської Академії, представник Інституту Історії «A.D.Xenopol», доктор Веніамін Чобану, головний науковий дослідник Румунської Академії, представники Інституту Історії ім. Миколая Іорга, професор Віргілій Чокилтан, декан факультету психології та педагогічних наук, професор Келин Фелезеу, директор Інституту турецьких і центральноазіатських досліджень, Університет Бабеш-Бояї, екс-посол Румунії в Республіках Азербайджан і Туркменістан, професор Тасін Джеміль, заступник директора Національного археологічного музею АН Румунії, професор Еюген Ніколає, а також публіцист, директор журналу «GEOPOLITIKA» Василе Сімілеану.
Крим представляли відомі кримськотатарські вчені та історики, представники Меджлісу кримськотатарського народу, члени громадських організацій та ЗМІ - перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, керівник відділу зовнішніх зв'язків Міллі Меджлісу Алі Хамзін, директор Бахчисарайського ханського палацу-музею Сервер Ебубекіров, декан психолого- педагогічного факультету КІПУ, кандидат філологічних наук, доцент, Заслужений працівник освіти АРК Рустем Токмеджі, старший науковий співробітник Науково-дослідного центру кримськотатарської мови і літератури при КІПУ Темур Куршутов, кандидат педагогічних наук Енісе Абібуллаєва, головний редактор газети «Авдет», голова управління Меджлісу кримськотатарського народу зі зв'язків з громадськістю Шевкет Кайбуллаєв.
Учасники Міжнародної конференції обговорили питання, що стосуються історичних зв'язків Кримського ханства з Румунією, падіння Кримського ханства, сучасного становища кримських татар і сучасного стану українсько-румунських відносин.
Проведення даної конференції, як зазначає Алі Хамзін, було заплановано ще у жовтні 2010 року під час Міжнародного симпозіуму «Історична спадщина татарського світу», що проходив у Румунії, де взяли участь сам Алі Хамзін і директор Ханського палацу (Бахчисарай) Сервер Ебубекіров.
«Там на певному етапі виник діалог, у ході якого ми побачили і почули румунських вчених, що виступили з пречудовими доповідями з історії Кримського ханства. Особливо треба відзначити професора, доктора Інституту історії ім. Миколая Іорга, Академії наук Румунії (Бухарест) Адріана Тертечелі, який у своїй доповіді обґрунтував той факт, що захоплення Криму планувалося протягом 5 років і було підготовлено за планом. Ніякого спонтанного процесу, пов'язаного з якимось порушенням Кючук-Кайнарджийського миру, не було. Росія, незважаючи на підписання Кючук-Кайнарджийського мирного договору, відразу ж готувалася підступно його порушити. Ця доповідь була представлена і на кримській конференції», - сказав Хамзін.
«Ми тоді звернули увагу на те, що вони висловлювались про татар Казані і Криму як про один народ. Ми в принципі не проти цього, але пояснили, що нас треба сприймати як два близьких народи, а не один. Свою позицію ми обґрунтували і запропонували вченим Румунії відвідати Крим, щоб ознайомитися з життям кримських татар на місці».
На думку Хамзіна, Міжнародна конференція була плідною.
«Це перший крок до тісніших взаємин із румунськими вченими», - підкреслив керівник відділу зовнішніх зв'язків Меджлісу і додав: «У ході зустрічі румунські вчені були проінформовані щодо підготовки Міжнародного форуму, їм було запропоновано вивчити ситуацію та зробити свій внесок у донесення цього до широкої громадськості».
Крім того, він повідомив, що відділ зовнішніх зв'язків Меджлісу планує розробити проект, який передбачатиме проведення в найближчі два-три роки кількох конференцій на території Європейського Союзу.
«Ми вже маємо згоду Німеччини, Швеції. Я думаю, що буде згода і з боку вчених інших країн Європи. Ми поступово будемо реалізовувати проект широкого розголосу кримськотатарського фактору в Україні, його історичного коріння та сучасного стану».
Планується і в майбутньому проводити подібні конференції.
За матеріалами QHA
Посилання на тему:
Телеміст між Кримом, Туреччиною й Румунією – крок до єднання мусульман усього світу
