Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ремзі Ільясов заявив, що проблема відновлення прав кримськотатарського народу носить міжнародний характер і вирішення цієї проблеми повинно відбуватися на національному рівні при участі і консультативній підтримці міжнародного співтовариства.
Як повідомляє інформагентство QHA, про це замголови Меджлісу заявив 1 жовтня у Сімферополі у ході подіумної дискусії «Європейська інтеграція України: Розвиток демократії і правової держави», організованої Фондом Конрада Аденауера спільно з Інститутом Євро-Атлантичної співпраці та Інформаційно-дослідницьким центром «Інтеграція і розвиток».
У заході також взяли участь Посол Борис Тарасюк, Голова Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції, директор Інституту Євро-Атлантичної співпраці Ніко Ланге, директор Представництва Фонду Конрада Аденауера Павло Клімкин, директор Департаменту Європейського Союзу Міністерства закордонних справ України Александер Байрель, заступник голови місії Посольства Австрійської Республіки в Україні, радник Посольства і Директор Австрійського культурного форуму та інші.
Зокрема, у ході дискусії Ремзі Ільясов висловив думку про те, що новий етап розвитку державності і розвитку демократичних інститутів в Україні безпосередньо пов'язаний з членством у ЄС. Але, в той же час, європейська інтеграція неможлива без чіткої орієнтованості української держави на захист інтересів своїх громадян і фактичної реалізації демократичних практик. «Реальними двигунами євроінтеграції є не лише апеляція до географічної і культурної спільності з європейськими країнами, але й, напевно, у першу чергу, виконання зобов'язань, взятих на себе як перед міжнародними партнерами, так і перед своїми громадянами. Яскравий приклад – проблема відновлення прав кримськотатарського народу», – заявив Ремзі Ільясов.
За словами члена Президії Верховної Ради Автономної Республіки Крим: «Звичайно, Україна надає кримським татарам певну соціальну допомогу. І ми не можемо не бути вдячними за це. Але ж це не все! Українська держава, ратифікувавши Бішкекську угоду від 1992 року, яка значною мірою спрощує і регулює процес повернення кримських татар з місць депортації і інтеграції в українське співтовариство, проте, нехтує взятими на себе принциповими зобов'язаннями». Перш за все, йдеться про приведення національного законодавства – Законів України «Про імміграцію», «Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні» та ряду інших нормативно-правових актів – у відповідність з даною міжнародною угодою!», - відзначив він, підкресливши, що сьогодні відновлення прав кримськотатарського народу повинне відбуватися не на регіональному, а на національному рівні за підтримки міжнародного співтовариства.
Також на порядку денному, вважає Ремзі Ільясов, як і раніше залишаються ухвалення Закону України «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою» і підписання Декларації ООН про права корінних народів.
Ще одна ключова проблема, на думку замголови Меджлісу, пов'язана зі статусом кримськотатарської мови. Заявлена рівність у Криму трьох мов – російської, української і кримськотатарської – на практиці виглядає фактичним домінуванням російської і юридичним – української.
Процедури вживання кримськотатарської мови в Автономній Республіці Крим у правовому полі України не прописані. Не існує державної програми розвитку кримськотатарської мови, яка б дозволила їй повернути позиції у суспільстві, втрачені після депортації.
Ремзі Ільясов відзначив, що проблема відновлення прав кримськотатарського народу носить не містечковий, а міжнародний характер. Вирішення цієї проблеми повинне відбуватися на національному рівні при участі і консультативній підтримці міжнародного співтовариства. «Проблеми кримських татар, які повинні вирішуватися на національному і міжнародному рівні, центральні органи влади часто покладають на плечі місцевої влади. Тим самим знімаючи з себе всяку відповідальність, – заявив Ремзі Ільясов. – Внаслідок чого проблеми депортованого народу перетворюються на предмет політичної дискусії, політичного торгу. І це досить цинічний сценарій відновлення прав кримських татар. Перед нами одна з найстрашніших трагедій XX століття і ми, як громадяни цивілізованої держави, чекаємо, що збиток, нанесений цією трагедією кримськотатарському народові, буде відшкодований – у моральному, політико-правовому, соціально-економічному і культурному плані. Але це можливо, як ми змогли переконатися, лише на національному рівні при активній підтримці міжнародного співтовариства».
За матеріалами QHA
Посилання на тему:
Новини
ОБСЄ працює у сфері вирішення проблем кримськотатарського народу
СБУ розпочала слідство у справі незаконного виселення кримськотатарського народу
СБУ закликає ФСБ розсекретити архівні документи про депортації кримських татар
Статті
«Сліпота влади» - нещастя і горе кримських татар
Кримські татари: і через 65 років депортація триває?
