Мусульмани втратили свою силу і вплив, насамперед через те, що їхня віра перестала визначати їхнє життя і поведінку. Більшість мусульман сьогодні додержуються принципів ісламу чисто формально. Вони мусульмани тільки тому, що цю релігію сповідували в їхніх родинах , або вони народилися в мусульманській країні від мусульманських батьків. У них немає міцності у вірі й ентузіазму в сповідуванні вірі. Чи можуть такі люди відновити силу віри?
Пророк (хай благословить Його Аллах і вітає) згадував можливі причини, послаблюючі умму й принижуючі її в очах її ворогів. Час підтверджує, що пророк мав рацію. Він (хай благословить Його Аллах і вітає) говорив: \"Воістину народи ополчаться на тебе так само, як ненаситні їдці за трапезним столом жадібно дивляться один на одного\". Пророк сказав: \"Але багато хто з вас будуть людьми малої сили і Аллах принесе аль-вахан у ваші серця\". Один зі сподвижників Пророка запитував його: \"О, посланник Аллаха, що означає \"аль-вахан\"? Пророк відповів: \"Ваші серця дуже прив\'язані до благ цього світу, і ви відчуваєте сильний страх смерті\". Подивися, що породжує слабість у їхніх серцях! Це прив’язаність до радостей цього світу і залежність від плинного цього життя. Кожний, хто так чинить, стає рабом своїх бажань і не може більше сам себе контролювати. В такій ситуації губиться й ціль життя.
Спокуси роблять сильного чоловіка рабом жінки, яку він любить, або мирських благ, яких він активно шукає. Людська відраза до смерті змушує людей віддавати перевагу принизливому життю перед гідною смертю, незважаючи на ту обставину, що їхнє принизливе життя є різновидом смерті, який тільки маскується в іншу оболонку, у той час як гідна смерть гарантує людині вічність. Говориться так: \"Той, хто не загинув гідною смертю на полях бою, прирік себе на страждання в житті\".
Справжньою проблемою для мусульман є страждання, моральні й духовні. Наше буття обумовлене економічними, політичними, адміністративними, науковими та технічними аспектами. Але це не більше, ніж наша рефлексія на основні життєві проблеми, наше ослаблення у вірі й моралі.
Десятиліттями ми обвинувачували наших правителів у тиранії і у тім, що вони поводяться з людьми, як із тваринами, а не як з гідними людьми. Ми також висуваємо обвинувачення у відсутності демократичних інститутів, що можуть нас захистити від гніту несправедливих правителів. Тепер ви розумієте, чому ми страждаємо. Ми страждаємо як від правителів, так і від того, що принижує нашу віру й мораль. Це відбувається ще й тому, що правителі дуже хочуть панувати над іншими, подібно древнім тиранам і фараонам. Крім того, моральна і духовна слабість змушує людей все більше й більше сприяти таким правителям. От що Аллах Всевишній сказав про приниження людей у руках фараона: \"І послали Ми Мусу з Нашими знаменнями і явною владою до Фараону і його знаті. І пішли вони за велінням Фараона, але веління Фараона неправе\" (Коран 11:97). \"І він зробив свій народ розпусним, і вони підкорилися йому\" (Аз-зукруф 43:54).
Саме через прив\'язаність до мирського і неприйняття смерті ми стаємо егоїстами, нездатними до самопожертви заради умми.
Саме жадібність правителів до влади, що дозволяє їм маніпулювати людьми і залучити собі на допомогу лицемірів і злих людей, рухає ними. Вони готові на все заради досягнення своїх цілей, навіть на співробітництво з ворогами своєї країни. І це веде до падіння наших країн і приниження націй. Дезінтеграція мусульманських і арабських країн особливо хвороблива не тільки через розходження в ідеології та політиці, скільки через різновекторність інтересів тих, хто знаходиться при владі.
