Потік сирійських біженців, з яким зіткнулася Європа, вже торкнувся країн, географічно розташованих відносно недалеко від Сирії: це Саудівська Аравія, Йорданія, Лівія. Багато експертів очікує, що незабаром Україна також може стати безпосереднім учасником у вирішенні цієї проблеми, незважаючи на непривабливість з економічної точки зору, відсутність адекватної допомоги від держави для біженців тощо. Про це йдеться у витязі зі статті Сегодня.ua.
Україна як країна для життя та отримання громадянства економічним мігрантам досі була нецікава. Біженець з Близького Сходу розраховує на допомогу в 200–300 євро, безкоштовний проїзд і харчування в західноєвропейських країнах, а Україна може запропонувати йому тільки одноразову допомогу у розмірі неоподатковуваного мінімуму — 17 грн.
«Бідна країна, що воює, без програм адаптації, соціальних гарантій та житла, узаконених преференцій для біженців — не найпривабливіший варіант», — відзначає і муфтій Духовного управління мусульман України «Умма» Саід Ісмагілов.
І все ж, за словами голови відділу з ознайомлення з ісламською культурою Ісламського культурного центру Таріка Сархана, земляцтво сирійців — одне з найбільших та найорганізованіших серед ісламських та арабських громад в Україні. Воно утворилося не з одних тільки студентів: тут чимало досить солідних бізнесменів, вже громадян України з сирійським корінням, які влаштувалися цілими родинами, і до них ось уже роки три як охоче перебираються родичі з Сирії.
«Як тільки там почалися неприємності, люди кинулися до Лівану, Туреччини, Йорданії та одночасно в Україну. Знаю, що їхні діти вже успішно влаштовані в наші школи і виші, вчаться. Багато кажуть — та кому потрібна Європа, нам тут набагато краще, — розповідає він. — Думаю, біженців більше тисячі, точніше сказати важко. Ми на свята роздаємо допомогу одновірцям в мечетях, третій рік як до українських мусульман додалися сирійські біженці, і, судячи за напрямками роздачі продуктів, у різних областях країни їх набагато більше, ніж в столиці».
Живуть зараз емігранти, за спостереженнями Таріка Сархана, в першу чергу на допомогу багатих родичів з благополучних країн на кшталт Об’єднаних Арабських Еміратів, також їх підтримують близькі з місцевих. Найтоншим струмочком в руки біженців течуть гроші, зароблені самостійно: мало хто може влаштуватися в Україні на роботу, хіба що маючи диплом, отриманий колись в СРСР.
«Цим біженцям із Сирії ми виділяли фінансову допомогу, громада допомагала, чим могла, але можливості у нас обмежені. Мусульмани України — люди небагаті, не те що жителі країн Перської затоки. Постійних програм для підтримки біженців немає, — каже муфтій Саід Ісмагілов. — У нас і свої кримські татари повертаються назад до Криму, не знайшовши житла і роботи. Що вже говорити про іноземців».
Нагадаємо, що з початку року Держприкордонслужба затримала близько 130 сирійців за незаконний перехід кордону на Закарпатті. Тих, хто перетнув його і був спійманий вже у Словаччині, за законом про реадмісію, повернуть в Україну і поселять в перевалочні табори. За словами прес-секретаря Держприкордонслужби Олега Слободяна, через обтяжливі обставин покинути їх вони зможуть нескоро — висилати нікуди.
