Місяць Рамазан (Рамадан — ред.) у розпалі. Кожен, хто дотримується посту, намагається збагатити себе духовно, докладаючи всіх можливих зусиль у богослужіннях, виправленні вдачі, взаємодопомозі тощо. Під час місяця випробувань віряни намагаються не пропускати час, відведений для прийому їжі, тобто сухур рано-вранці та іфтар після заходу сонця.
— Можливо, для когось це стане лише задоволенням матеріальних потреб, але у священний місяць навіть під час прийому їжі можна духовно збагатитися настільки, що це дозволить протягом світлого часу доби підтримувати рівень, виховуючи своє его і перебуваючи думками з іншими своїми побратимами по вірі, — висловлює свою думку автор публікації у виданні Avdet http://avdet.org/node/19971 Ібрахім Джуртчі.
Час сухуру благодатний тим, що навіть вживання одного фініка або ковтка води дозволяє звернути на себе увагу ангелів, одні з яких записують діяння людини, а інші з гордістю спостерігають, як зі своєю свободою волі людина пересилює сон і заради вдоволеності Всевишнього Аллага встає і пригощає себе посланими благами, тим самим готуючись до денного посту. Після вживання їжі, звичайно ж, важливу роль відіграє намір, що є відправною точкою для майбутніх благодіянь мусульманина.
У хадисах наведено чимало рекомендацій щодо пробудження на сухур — адже саме підготовка до посту відіграє чи не найголовнішу роль у майбутньому випробуванні. Яким би солодкий не був сон у ранкові години, але бажання отримати благодать пересилює мусульманина, який дотримується посту, оскільки він прекрасно усвідомлює, що для проходження випробування йому, крім духовної сили, знадобиться і матеріальна.
В останню декаду Рамазана час сухуру стає більш благодатним, оскільки настає період ітікяфу (усамітнення в мечеті) і ночі передвизначення. Адже проводячи ночі в молитвах і богослужіннях, благодать часу сухур збільшується в рази. Після тривалих богослужінь і читання священного Корану настає пора підготовки до денного посту. Після ранкового азану і молитви, звичайно ж, хочеться спати. Сон в цей місяць теж є богослужінням, але це не означає, що потрібно весь час проводити уві сні. Просто потрібно дотримуватися певного режиму і повсякденні турботи перетворюються в богослужіння. І так 24 години протягом всього місяця. Якими б часом тяжкими не здавалися нічні чування, але у всьому цьому криється та духовна аура, яка дозволяє переглянути деякі життєві принципи. Адже ніч передвизначення славиться саме цим, де одна така ніч краща за тисячу місяців, що за нинішніми мірками становить життєвий цикл сучасної людини.
Що ж стосується іфтару, то тут теж є свої переваги. Провівши цілий день без їжі і пиття в жарку погоду, мусульманин, що дотримується посту, з нетерпінням чекає часу розговіння (іфтару) і вечірньої молитви. До денного духовного збагачення додається матеріальне підкріплення. Але перед цим проголошують молитву і дякують своєму Творцеві за надані блага. Також важливим аспектом є утвердження надії не тільки на піст, але і на довгоочікуване прощення гріхів. Крім благодаті, це дозволить очиститися духовно і подивитися на навколишніх іншими очима. Якщо до цього були якісь неприязні стосунки, то після випробування у священний місяць варто спробувати зблизитися з тими, хто до цього був приводом для сварок і життєвих негараздів.
Вже давно стало традицією проводити колективні іфтари при мечетях і молитовних закладах. Це ознака того, що все людство прагне до єдності і життя в одній громаді. Проведені півгодини-годину разом зі своїми братами і сестрами по вірі під час розговіння дозволяють не тільки налагодити зіпсовані раніше стосунки, а й зміцнити дружбу серед тих, хто до цього, можливо, не розумів всієї її важливості. Якщо звернутися до історії, побачимо, що багато державних діячів для налагодження зв’язків та вирішення важливих справ влаштовували урочисті обіди та вечері, де досягалися бажані результати. Під час колективних іфтарів мусульмани не тільки зміцнюють відносини між собою, а й отримують можливість осмислити поняття життя в єдиній громаді. Від цього благодать збільшується в рази. І цього ж вимагає духовне улаштування кожної людини.
Рамазан — місяць благодаті та єднання. Якими б величезними не були зусилля людини в переслідуванні певної мети, без божественної благодаті в них не буде сенсу. Працьовитий бідняк зі своїм невеликим заробітком буде бачити більше благодаті, ніж багач, який витрачає своє майно на різні проекти і навіть благодійність. Тому в цьому священному місяці важливо виявити в собі ту щирість, яка дозволить заслужити задоволеність Всевишнього Аллага, незалежно від матеріального становища. У благодатні миті прийому їжі з’являється прекрасна можливість не тільки наблизитися до Аллага, а й спробувати завоювати довіру навколишніх, що часом буває нелегким випробуванням. Заочна єдність під час сухуру та очна під час іфтару — ось, мабуть, ті головні духовні переваги, важливі для формування сильної громади, де не буде місця суперечкам і розбіжностям і буде панувати спокій та умиротворення.
