Міграція через призму міжрелігійного діалогу: представники різних релігій шукали шляхи вирішення проблем переселенців

8 грудня у Львові відбувся Міжрелігійний симпозіум «Міграція крізь призму міжрелігійного діалогу: погляд юдаїзму, християнства та Ісламу», організований Духовним управлінням мусульман України «Умма» та Центром міжконфесійного та міжрелігійного діалогу «Лібертас».

У першій частині заходу доповідачі зосередили увагу на релігійних аспектах міграції, а також ділились особистим досвідом того, як віра, релігійні переконання допомагали в нових обставинах життя. Ще одне питання стосувалось бачення цього складного поняття, зокрема, на тлі трагічних воєнних подій, які відбуваються в Україні.

Так, муфтій ДУМУ «Умма» шейх Саід Ісмагілов, який є корінним донеччанином і з початком бойових дій на Сході України був вимушений переїхати до Києва, зазначив, що велика частина мусульман виїжджають з Криму чи Донбасу через те, що зазнають там переслідувань за свої релігійні переконання.

Наводячи приклади з книг Священного Писання, він відмітив, що і в Біблії, і в Корані описується таке поняття, як міграція:

— Наприклад, історія Авраама, який переселяється до Святої землі (Близького Сходу), і там починається нова, велика історія людства: беруть свій початок авраамістичні релігії, історія єврейського та арабського народів тощо.

На думку пана муфтія, хоч мігранти не завжди приносять з собою тільки позитивні зміни, в цілому міграція є позитивним явищем, а щоб уникнути конфліктів, труднощів і непорозумінь, потрібно діалогувати і знаходити те, що буде єднати і збагачувати вже нову громаду, складовим елементом якої стає населення, яке було вимушене емігрувати.

Адель Діанова, директор Всеукраїнського єврейського благодійного фонду «Хесед-Ар’є», зазначила, що в єврейській традиції міграція є дуже поширеним явищем, але, на відміну від шейха Саіда, висловила думку, що у ній немає нічого позитивного і нормального.

Викладач кафедри біблійних наук Філософсько-богословського факультету УКУ Галина Теслюк у своїй доповіді підкреслила, що різдвяний наратив дозволяє нам зрозуміти сучасних українців, які мігрують родинами, як досвід Христа допомагає зрозуміти і змінити наше ставлення до цих осіб:

— У наративах Різдва ми бачимо сім’ю, яка є переселенцями через політичні загрози. Марія та Йосиф перебираються з Назарету до Вифлеєму (з Вифлеєму до Єрусалиму), пізніше — емігрує в Єгипет, і це для них інший досвід, де вони є чужинцями без усталеного, впорядкованого життя, друзів чи родини, абсолютно залежать від інших. І Христос, маючи досвід переселенця, вчить, що треба перемінити своє ставлення до людини і сприймати її не за певними категоріями, а насамперед як образ і подобу Божу.

Учасники заходу обговорювали також соціальні програми та проекти для переселенців від благодійних фондів, зокрема Всеукраїнського єврейського благодійного фонду «Хесед-Ар’є», освітніх закладів (на прикладі Українського католицького університету) та релігійних організацій (зокрема ДУМУ «Умма»).

Впродовж другої частини зустрічі проектами щодо співпраці з внутрішньо переміщеними особами та мігрантами поділилися Оксана Рубай (керівник Львівського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей, молоді), Алім Алієв (керівник ГО «КримSOS») та священик Сергій Дмітрієв (заступник голови Синодального відділу соціального служіння Eleos-Україна).

Особливим гостем цього заходу був професор Маріуш Маршевський, співробітник інституту Сходу Історичного факультету Університету Познані, який розповів про сучасний стан мігрантів в Польщі і в нових посткомуністичних країнах, що входять до Євросоюзу (Словакія, Чехія, країни Прибалтики та Балкан). За його словами, у країнах «Старого Євросоюзу» соціальні програми набагато розвинутіші, ніж в країнах «Нового Євросоюзу». Що стосується Польщі, то, по-перше, вона сама стала країною, з якої вже тривалий час відбувається постійна трудова міграція, по-друге, трудові мігранти з України не є біженцями і не мають за мету залишатись жити в цій країні, а, по-третє, вони заповнюють собою той вакуум, який був створений в країні через чисельну трудову міграцію з Польщі до «Старого Євросоюзу».

Маріуш Маршевський підсумував свій виступ наголошенням на тому, що необхідно вимагати від держави опіки і над політичними біженцями, і над переселенцями, і над трудовими мігрантами.

Леся Скубко спеціально для «Іслам в Україні»