«Ніхто не очікував, що в ніч з 26 на 27 лютого будуть захоплені Верховна Рада Автономної Республіки Крим та Рада міністрів. Будівлі були оточені озброєними людьми без розпізнавальних знаків. З того моменту всі розгубилися», − так згадує початок протистояння російському режиму в Криму координатор Комітету із захисту прав кримськотатарського народу, член Меджлісу Ескендер Барієв.
Тисячі людей тоді вийшли на вулиці з бажанням захистити свої погляди та український Крим. Серед них − і Решат Аметов − людина, у якої вистачило сміливості самому пікетувати владу на захист своєї проукраїнської позиції. Тепер його троє дітей живуть без батька. Про історію сильної людини, Народного Героя України Ескендер Барієв розповів в інтерв’ю Крим. Реаліі.
Як починався особистий протест Решата?
− Він вийшов з одиночним пікетом на центральну площу Сімферополя, напроти будівлі Ради міністрів АРК. Це було 3 березня. До нього підійшли представники «самооборони», скрутили і насильно закинули в автомобіль.
Яка була його позиція?
− Проукраїнська. Він намагався продемонструвати протест проти того, що відбувалося, проти того незрозумілого перевороту: що люди з неопізнаними знаками, у формі і зі зброєю захопили адміністративні будівлі, що з’явилися якісь незрозумілі особистості, які почали кричати про те, що Крим повинен бути російським. Це і була його громадянська позиція.
Він стояв з прапорами, гаслами?
− Насправді ні. Коли він був на площі, то тримав український прапор, а в день, коли його забрали насильно, − начебто і прапора не було. Він спілкувався з журналістами, у той момент там було дуже багато представників ЗМІ, зокрема й іноземних.
Він давав інтерв’ю?
− Коли до нього підходили і запитували − так.
Тоді вже було розуміння того, наскільки небезпечні такі дії?
− Здебільшого люди не розуміли, що відбувається. Але я думаю, що Решат усвідомлював небезпеку, тому що «зелені чоловічки» були налаштовані агресивно, ще більше − представники так званої «самооборони», з їхнього боку постійно лунали погрози. Я на собі це теж відчув. Коли ми з журналістом BBC намагалися підійти до людей у формі, нам більше перешкоджали саме представники так званої «самооборони».
Коли його захопили і хотіли закинути в машину, він
Хтось сьогодні допомагає родині?
− Наші активісти. Люди не забувають, пам’ятають − періодично приїжджають, намагаються допомагати його дітям. До того ж ми знаємо чітку позицію громадян України − йому присвоєно звання Народного Героя України.
Хто міг стояти за цим злочином?
− Цю справу практично закрили. Її ніхто не розслідує. Тому що все вказує на те, що замовлення було від перших осіб, які очолюють «Республіку», а виконавцем виступила «самооборона».
Такий наказ через одиночний пікет?
− Насправді
Але ж це був не єдиний випадок опору в Криму?
− Не один, кожен з нас думав, «а яким чином ми можемо вплинути на ці процеси»? Так, наприклад, жінки вийшли і стали уздовж доріг, щоб продемонструвати всьому світу, що жителі Криму не хочуть, щоб на півострів завозили військову техніку і тут проходили воєнні дії.
І Решат Аметов − один з тих людей, які намагалися продемонструвати свою позицію. Я думаю, в той момент ним не керував страх, його вела, напевно, незгода з тим, що в ХХІ столітті відбуваються такі події. Він прийшов свідомо, свідомо намагався донести всьому світу посил, що кримські татари, жителі Криму проти збройного захоплення півострова. І він за це постраждав.
Скільки йому було років?
− На той момент 39. Це досить доросла людина, яка прожила, можна сказати, півжиття. Решат Аметов є символом боротьби 2014 року за цілісність України. Це перша жертва. І він заслуговує на те, щоб йому було присвоєно звання не тільки Народного Героя України, а й державну нагороду Героя України. Посмертно.
Джерело: Крим. Реалії
