У середу на британському сайті openDemocracy вийшов текст про життя мусульман в захопленому Росією Криму. Автор − кримський татарин, який живе на півострові − приховується під псевдонімом Джеміль Інсафли.
Він розповідає про створення альтернативних муфтіятів, звинувачення в екстремізмі і задіювання незгодних в нових структурах управління − методи вирішення питань контролю над мусульманською громадою новою владою в Криму.
У лютому минулого року, за кілька днів до початку подій так званої «кримської весни», коли півострів відділився від України, в центрі Сімферополя проходив мітинг за участю кількох тисяч кримських татар під кримськотатарськими та українськими прапорами. Один сі спікерів на площі перед будівлею Ради міністрів, муфтій мусульман Криму Еміралі Аблаєв, вельми несхвально відгукнувся про прихильників приєднання півострова до Росії.
«Володимир Константинов [нині керівник Держради Криму − oDR] нашу велику батьківщину збирається віддати Росії? Для Константинова у мене є одна пропозиція: якщо він вже так любить Росію і хоче там жити, ми дамо йому один з тих вагонів, в яких виселяли наших дідів, і Бог в поміч. Нехай дме в Росію, прихопивши тих, хто зараз живе в будинках наших батьків».
Тоді слова духовного лідера мусульман автономії багато з присутніх зустріли з ентузіазмом. Позиція Аблаєва відповідала поглядам більшості кримських татар, які повернулися на свою історичну батьківщину після майже півстоліття, проведеного в Середній Азії. Росію, як правонаступницю СРСР, вони бачили як головну винуватицю жахливої трагедії, а тому категорично не бажали повертатися під її контроль.
Муфтій різко передумав
Однак незабаром після встановлення на півострові влади Москви тональність заяв Еміралі Аблаєва помітно змінилася. У публічних виступах керівник Духовного управління мусульман Криму (ДУМК) став уникати гострих висловлювань, закликаючи одновірців до єдності і терпіння.
Тоді ж кримський муфтіят став робити активні кроки у бік зближення з Духовним управлінням мусульман європейської частини Росії, а голова її президії і глава Ради муфтіїв Росії Равіль Гайнутдін став частим гостем у Криму.
«Я поїхав [у Крим] не як політик, не як дипломат, я поїхав як духовний пастир, − розповів після одного зі своїх візитів на півострів Гайнутдін. − Я хотів приїхати до своїх братів-мусульман і поспілкуватися з ними, дізнатися, почути, які у них є побоювання, чого вони бояться і що їх турбує. Чому у кримських татар склалося так, що вони не хочуть увійти до складу Росії, жити в цій країні разом з двадцятимільйонною мусульманською уммою. В чому причина? Після свого приїзду я відразу сказав: „Я маю певний статус, я можу донести вашу тривогу, ваші сподівання, ті питання, які ви поставите переді мною, до керівництва країни. У міру моїх сил і можливостей постаратися бути корисним для вас“».
Незабаром ДУМК зайнявся переоформленням документів, щоб увійти до складу Духовного управління мусульман європейської частини Росії. Хвиля перевірок та обшуків в мусульманських культових спорудах, що перебувають у віданні муфтіяту, влітку минулого року швидше виглядала як спроба влади Криму примусити ДУМК до повної співпраці і зробити його слухняним. І, як показав час, ініціаторам вдалося досягти цієї мети.
Альтернативний муфтіят?
Багато в чому цьому сприяла поява на півострові в серпні минулого року нової релігійної організації під назвою «Таврійський муфтіят», котра сповідує хабашизм. Його очолив представник Духовного центру мусульман Криму (ДЦМК) Руслан Саітвалієв. До слова, ДЦМК ще в українському Криму виник з ініціативи Духовного управління мусульман України (ДУМУ), який конфліктував з ДУМК.
Щойно розпочавши свою діяльність, прихильники «Таврійського муфтіяту» заявили, що їх підтримує верховний муфтій Росії, голова Центрального духовного управління мусульман Росії Талгат Таджуддін. За словами представників«Таврійського муфтіяту», він навіть брав участь у створенні нової структури на базі кримського муфтіяту. Правда, сам Таджуддін в розмові з журналістами спростував цю інформацію.
У самому ДУМК виникнення паралельного муфтіяту розцінили як спробу розколу кримських мусульман. «Це для нас не нове. Нас − кримськотатарський народ, мусульман Криму − це тільки згуртує, і ми переживемо все», − заявив заступник муфтія Криму Айдер Ісмаїлов.
Влада республіки, зі свого боку, спростувала думку, що прозвучала в Духовному управлінні мусульман Криму. «Зрозумійте, розколу, напевно, ніякого немає в кримському муфтіяті. Хтось створює аналогічну організацію. У цьому випадку російське законодавство не забороняє створювати будь-які організації релігійного спрямування, якщо тільки вони не носять радикальний характер. Головне, чим вони будуть займатися, і яке буде наповнення», − заявив Аксьонов, коментуючи появу «Таврійського муфтіяту».
Через кілька днів ситуацію спробував виправити Равіль Гайнутдін, який знову прибув на півострів. «Глава республіки повністю визнає верховенство та єдність ДУМК, кримського муфтіяту і шанованого муфтія хаджі Еміралі Аблаєва як муфтія усього Криму», − заявив Гайнутдін.
За необхідності на зміну традиційному муфтіяту в будь-який момент може прийти альтернативний. Тим не менш, поява і подальша діяльність альтернативного муфтіяту вписувалися в класичну схему, яку називають системою стримувань і противаг.
Разом з тим, муфтіят, схоже, отримав негласну підтримку від керівництва півострова. У спірних ситуаціях за культове майно суди почали ставати на бік кримського муфтіяту. Це було зрозуміло, коли розгорівся конфлікт навколо головної мечеті Євпаторії Джума-Джамі.
Влітку минулого року імам культової мечеті оголосив про свій вихід із підпорядкування Духовному управлінню мусульман Криму і перехід до складу «Таврійського муфтіяту». Серед новообраних членів місцевої мусульманської громади «Хан-Джамі» здебільшого виявилися представники хабашитів. Імамом були привласнені правовстановлювальні документи і печатка громади, а представники «Таврійського муфтіяту» заволоділи всіма грошовими коштами, які знаходилися в мечеті. Після довгих розглядів у лютому поточного року міський суд Євпаторії задовольнив позовну заяву ДУМК, зобов’язавши звільнити мечеть від представників «Таврійського Муфтіяту».
Уже в березні цього року під час зустрічі з главою республіки Еміралі Аблаєв висловив повну підтримку політиці, що проводиться урядом Криму. «Ваші друзі − це наші друзі. Ваші вороги − це наші вороги», − заявив муфтій. До слова, він як і раніше є чинним членом Меджлісу кримськотатарського народу − організації, з якою у нинішньої влади стосунки, м’яко кажучи, не складаються.
Два місяці тому Аксьонов нагородив Аблаєва медаллю «За доблесну працю» у збереженні суспільно-політичної стабільності у сфері міжнаціональних і міжконфесійних взаємин у республіці.
Друзі та вороги
На зустрічі з Аксьоновим, кажучи про ворогів, Аблаєв не уточнив, про кого конкретно йдеться. Втім, його дії і вчинки вказують на те, що муфтій бажає всіляко відмежуватися від Меджлісу і, зокрема, його голови Рефата Чубарова, якому з липня 2014 р. заборонений в’їзд на територію півострова.
Інцидент, що стався наприкінці серпня в Туреччині, лише підтвердив цю думку. Під час свого візиту до Анкари Аблаєв провів зустріч з Чубаровим, яка потім обросла безліччю домислів. Федеральні канали поквапилися повідомити мало про не напад глави Меджлісу і його соратників на кримську делегацію на чолі з Аблаєвим.
Сам муфтій через кілька днів повідомив, що зустріч з Чубаровим була спонтанною, тривала не більше 10 хвилин і сторони не мали можливості обговорити жодного питання. За словами Аблаєва, вже через двадцять хвилин після зустрічі матеріал про неї, написаний з позиції Чубарова, з’явився в ЗМІ. Голова Меджлісу не забарився з відповіддю, звинувативши муфтія в небажанні йти на діалог з кримськими мусульманами, потуранні беззаконню і зв’язках з ФСБ Росії.
Не виключено, що інцидент в Туреччині, що став надбанням громадськості, може дати поштовх до реалізації російською владою планів зі створення нового кримськотатарського лідера. Ходять чутки, що Росія в цьому питанні нібито заручилася підтримкою Туреччини.
Показово, що саме в ці дні в Сімферополі стартувало давно очікуване будівництво Соборної мечеті. Урочиста церемонія початку робіт пройшла за участю Аксьонова, який повідомив, що проект підтримав російський президент. Культову будівлю за сприяння турецької сторони планують звести за три роки.
Більше того, за день до старту будівельних робіт в Сімферополі муфтій мусульман Криму побував на відкритті Соборної мечеті в Москві, де, зокрема, були присутні Володимир Путін і глава Турецької республіки Реджеп Тайіп Ердоган.
Межі терпимості
Треба відзначити, що російське законодавство, яка протягом декількох місяців в Криму змінило українське, унеможливило діяльність нетрадиційних релігійних течій. Одна з них − партія «Хізб ут-Тахрір» − міжнародна ісламська політична партія, що мала в автономії кілька тисяч послідовників. В Україні діяльність цієї організації не заборонена, тому її прихильники почувалися в Криму досить комфортно. Вони відкрито проводили свої збори, конференції і багатотисячні мітинги, критикували діяльність ДУМК, виступали із заявами і приймали гостей з-за кордону.
Все це тривало до березня 2014 року, коли Москва встановила контроль над півостровом. У Росії «Хізб ут-Тахрір» визнана терористичною організацією. Саме ця обставина стала фактичною причиною численних обшуків в будинках кримських мусульман. Формальним приводом для них була інформація про зберігання вдома зброї, наркотиків і так званої екстремістської літератури. Як правило, це були деякі видання Корану, які в Росії вміщені в офіційний список екстремістських матеріалів.
У підсумку, частина прихильників «Хізб ут-Тахрір» покинула півострів, перебравшись з сім’ями в Україну. Інша частина, не бажаючи їхати з Криму, перестала асоціювати себе з забороненою в Росії організацією та переорієнтувалася на ДУМК. Таким чином, вся активність «Хізб ут-Тахрір» в Криму звелася нанівець. За словами заступника начальника главку МВС РФ з протидії екстремізму Володимира Макарова, кількість прихильників організації на півострові за рік знизилася вчетверо, з 10 до 2,5 тис. осіб.
Незважаючи на це, співробітники правоохоронних органів продовжують виявляти членів організації. Приміром, у лютому 2015 року стало відомо про затримання трьох кримських татар − Руслана Зейтуллаєва, Нурі Примова і Рустема Ваітова − за звинуваченням у тероризмі та участі в організації «Хізб ут-Тахрір». Нині всі троє перебувають у СІЗО. У Меджлісі їх вважають політв’язнями і вимагають звільнити.
Події, що відбуваються в релігійній сфері Криму, говорять про те, що влада республіки робить все для того, щоб популяризувати серед кримських татар Духовне управління мусульман Криму, яке сповідує традиційний Іслам.
Муфтію Еміралі Аблаєву фактично дали «зелене світло» у всіх починаннях, він вхожий в кабінет до перших осіб півострова, бере участь разом з ними у публічних заходах. У відповідь Аблаєв висловлює всіляку підтримку владі, незважаючи на критику з боку керівництва Меджлісу з Києва і ризик бути виключеним з представницького органу кримськотатарського народу.
Більшість кримських татар, що живуть на півострові, до подібного ставляться лояльно і, скоріше, з розумінням, вважаючи, що Еміралі Аблаєв змушений балансувати у нинішніх умовах. В іншому випадку влада відразу використає важелі, які можуть призвести до небажаних для муфтіяту наслідків.
Джерело: LB
