Починаючи з 2004 року, 9 грудня відзначається як Міжнародний день боротьби з корупцією, проголошений Генеральною Асамблеєю ООН. Дата була внесена в календар Організації в ознаменування відкриття для підписання в цей день роком раніше Конвенції ООН проти корупції.
Метою запровадження цього Міжнародного дня, як зазначено в резолюції Генеральної Асамблеї, було поглиблення розуміння корупції та ролі Конвенції в її попередженні та боротьбі з нею.
Кореспондент видання «Іслам в Україні» поцікавився у заступника голови Всеукраїнської асоціації громадських організацій «Альраід» шейха Сейрана Аріфова, фахівця з ісламського права — як корупцію трактує Іслам? Він пояснив, що таке негативне явище багатолике — це і хабарництво, і лжесвідчення, і багато інших негідних діянь, в основі яких своєкорисливі інтереси, які не йдуть на благо суспільству — і все це однозначно засуджується Ісламом:
— В Ісламі корупція прирівнюється до злочину. Це однозначно харам, існує сувора заборона на
Як зауважив шейх Сейран Аріфов, корупція — це не завжди прямий підкуп або дії, спрямовані на безпосереднє отримання іншої матеріальної вигоди. Іноді корупційні дії мають на меті опосередковано заручитися для себе підтримкою на майбутнє (так звана схема «ти — мені, я — тобі»):
— Це може стосуватися, наприклад, призначення когось на посаду, послуговуючись особистими симпатіями, родинними або кровними узами, а не на основі ділових і професійних якостей претендента, що в майбутньому принесе шкоду суспільству або спільній справі і цілям, заради яких цю посаду створено. Це згадується в Корані — Пророк Мухаммад сказав, що той, хто призначив когось на якусь посаду, але при цьому знає, що є кращий претендент — «… прокляття Аллага і Його Посланця і всіх вірян». Тобто людина проклята, якщо когось призначає або просуває, керуючись своїми корисливими інтересами або іншими причинами, далекими від загального блага.
Хабарництво і підкуп — теж прояви корупції, каже шейх Сейран:
— Корупція — це коли в суді дають хабар, щоб суддя ухвалив неправосудне рішення. Таким чином порушуються принципи справедливості і моралі, права тих, на чиєму боці насправді правда… Злочинець уникає покарання, його жертва виявляється винною, через безкарність розбещується суспільство і злочинність шириться — адже люди не бояться покарання — вони знають, що за певну суму можна відкупиться від суду чи слідства.
Пан Аріфов сказав, що до корупції можна віднести і те, що іноді відбувається в оточенні імператора:
— Іноді в оточенні імператора знаходяться люди (радники, міністри, державні чиновники), які доносять до нього недостовірну інформацію або підтримують його в неправильних рішеннях, які порушують або спотворюють закон або не йдуть на благо суспільству. І роблять це заради себе, своїх особистих інтересів, інтересів своєї родини або клану, лобіюють інтереси пов’язаних з ними груп політиків і/або підприємців. Зрозуміло, що в Корані і Сунні використана термінологія тих часів, але ми розуміємо, що ці люди можуть бути в оточенні президента, членів кабінету міністрів, парламентаріїв і на більш низькому державному рівні, в органах місцевого самоврядування… Всевишній називає це великим гріхом і за це буде покарання.
Лжесвідчення, нагадує шейх Сейран Аріфов, також пов’язане з корупцією. До нього можна віднести також підкуп виборців та продаж голосів на виборах.
Шейх Сейран нагадав кілька висловлювань Пророка, що стосуються корупції та її складових — хабарів і хабарництва:
— Корупція в тих чи інших її видах згадується в Корані і Сунні. Пророк Мухаммад сказав, що проклятий той, хто дає хабара, і той, що бере хабарі.
Нагадаємо, в Порядку денному у сфері сталого розвитку на період до 2030 року, за допомогою якого планується покласти край злидням і забезпечити гідні умови життя для всього людства, визнається необхідність боротьби з корупцією у всіх її аспектах і міститься заклик до значного скорочення незаконних фінансових потоків і повернення вкраденого майна.