Бути чи не бути мусульманському кладовищу у Кам’янці-Подільському?

Бути чи не бути мусульманському кладовищу у Кам’янці-Подільському?
Фото з інтернету
Бути чи не бути мусульманському кладовищу у Кам’янці-Подільському?
Момент поховання мусульманина. Спільна молитва Фото: pamyatnic.su
Бути чи не бути мусульманському кладовищу у Кам’янці-Подільському?
Момент поховання мусульманина Фото: pamyatnic.su
Бути чи не бути мусульманському кладовищу у Кам’янці-Подільському?
Відповідь місцевої адміністрації на звернення спільноти Фото: надано автором звернення
Бути чи не бути мусульманському кладовищу у Кам’янці-Подільському?
Кладовище у Кам’янці-Подільському Фото: надано автором звернення
Бути чи не бути мусульманському кладовищу у Кам’янці-Подільському?
Бути чи не бути мусульманському кладовищу у Кам’янці-Подільському?
Бути чи не бути мусульманському кладовищу у Кам’янці-Подільському?
Бути чи не бути мусульманському кладовищу у Кам’янці-Подільському?
Бути чи не бути мусульманському кладовищу у Кам’янці-Подільському?

Спільнота кримських татар-переселенців у Кам’янці-Подільському за три роки не може отримати від міста приміщення для молитовного дому та території під захоронення, місцеві чиновники не розуміють потребу меншини.

Мустафа (ім’я змінено редакцією на прохання співрозмовника в інтересах його безпеки) з дружиною і двома дітьми перебрався з Криму на материкову Україну в грудні 2013 року. Все почалось з моменту, коли прямо до хати приходили люди зі зброєю і проводили обшуки, погрожували йому і дружині. Докладно про це він не розказує, бо там лишились рідні. Багато кримських татар тоді почали переселятись у різні міста по всій Україні, де наново відбудовували своє життя.

Прихисток ця сім’я та деякі інші кримські татари знайшли тут, у Кам’янці-Подільському. За словами Мустафи, сьогодні спільнота нараховує близько 60 осіб.

Люди винаймають житло за власний кошт, шукають роботу і займаються збереженням традицій також самі. Але є і те, що власними силами вони просто не подолають.

Кримські татари — мусульмани, а традиції віросповідання передбачають низку серйозних умовностей. Наприклад, раз на тиждень у п’ятницю кримські татари проводять спільну молитву у спеціально відведеному для цього приміщенні, або, принаймні, там, де можна весь час збиратись у великій кількості для такого ритуалу.

Відомо, мусульманські та християнські кладовища завжди відокремлені. Під час поховання померлого послідовника Ісламу не кладуть у труну, облаштовують домовину інакше, а тіло загортають у тканину - саван. На надгробку, звісно ж, не ставлять хрести і пишні та недешеві пам’ятники, як це прийнято у християн. Згідно з традиціями, пам’ятник не має бути надто дорогим, на могилі висаджують одне чи два дерева. Могила робиться у зріст померлого з витягнутою рукою. Під час поховання покійника перевертають на правий бік, а після цього читають молитву. Похорон має відбутись у день смерті покійного, а якщо людина помирає вночі - наступного дня, але весь ритуал має відбутись досить швидко.

Ці традиції дуже важливі для кримських татар і сьогодні, але у Кам’янці вони досі цього не можуть собі дозволити.

— Мер міста відмовив нам, тепер хочу звернутись до райради. Якщо вони теж відмовлять, не знаю, що далі робити. Земельна ділянка під кладовище — це перше, що нас хвилює. І приміщення під молитви. Щоп’ятниці, а також на Курбан і Рамадан ми маємо провести святкову молитву колективно, — каже Мустафа.

Мустафа неодноразово звертався з проханням до місцевої влади, Міністерства культури, а також Міністерства у справах тимчасово окупованих територій та ВПО, які офіційно направили листа місцевій владі з проханням сприяти вирішенню цього питання. Однак влада відповіла особисто автору звернення, що ані приміщень, ані місця на кладовищі для кримських татар не передбачено.

— На сьогодні вільних житлових приміщень, які могли б використовуватись для заявлених вами потреб, наразі немає. Виділення окремого сектору на кладовищі для поховань померлих громадян будь-якого віросповідання не передбачено в плані кладовища, - йдеться в офіційному листі, підписаному І. Труновою, начальницею управління культури, національностей, релігій і туризму Хмельницької обласної державної адміністрації.

У листі влади чомусь йдеться про релігійну громаду «Партія Аллага», проте Мустафа пояснює, що до цієї організації кримські татари стосунку не мають.

Спочатку спільноті пропонували приміщення, але як тільки вони вирішили зробити там ремонт за власний кошт, виявилось, що його вже комусь віддали. Переселенці кажуть: готові все відновити самі, потрібно лише велику кімнату на 40–50 кв. м. і санвузол.

Більшість членів місцевої релігійної спільноти — православні християни і католики. Відсутність умов для мусульман місцева влада проблемою не вважає, і той факт, що мусульмани — переселенці, не впливає на її вирішення.

— Є християнські кладовища, ми пропонували частину віддати мусульманському. Кажуть, у них не розраховано під це місце, - гірко відзначає Мустафа і показує фото місцевого кладовища, на якому є порожня територія, якої б вистачило для поховання послідовників Ісламу.

— Писатимемо в районну раду. Можливо, там щось вийде, - каже наш співрозмовник.

Мустафа відзначає, що приміщення хочуть використати не лише для молитов, але й планують зробити там свій культурний центр, щоб місто дізнавалось більше про традиції цієї спільноти:

— Ми теж хочемо свою культуру показати, щоб не боялись, розумієте? Тут немає такого. Наші дружини вчать арабській мові, малюванню тощо. Хочемо, щоб люди розуміли, що у Кам’янці є мусульмани серед місцевих.

Марія Лебедєва

Випуск підготовлено за підтримки Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні​

Джерело: Громадське радіо 

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.