У четвер 1 мухаррама настає новий рік — 1439-й за Хіджрою

У четвер 1 мухаррама настає новий рік — 1439-й за Хіджрою
Особливих способів святкування мусульманського Нового року (رأس السنة الهجرية) не існує — про це, як і про виникнення літочислення за Хіджрою, в інтерв’ю журналістам українських ЗМІ розповів імам мечеті Ісламського культурного центру, голова ГО «Всеукраїнська асоціація «Альраід» Сейран Аріфов
20.09.2017
Оцініть статтю: 
(17 оцінки)
Власкор
Зображення користувача Власкор.

У перший день місяця Мухаррам починається новий 1439 рік за Хіджрою (ця дата збігається з 21 вересня 2017 року за звичним для більшості жителів України літочисленням).

За відправну точку літочислення в Ісламі взято дату переселення пророка Мухаммада (мир йому!) з Мекки до Медіни, що історично співпало з 622 роком за григоріанським календарем. Ця важлива подія в історії Ісламу відома як Хіджра (тому ісламський календар також відомий як календар Хіджри (التقويم الهجري, ат-таквіму-л-Хіджра, або місячна Хіджра).

Особливих способів святкування мусульманського Нового року (رأس السنة الهجرية) не існує — про це, як і про виникнення літочислення за Хіджрою, в інтерв’ю журналістам українських ЗМІ (зокрема й та кореспонденту видання «Іслам в Україні») розповів імам мечеті Ісламського культурного центру, голова ГО «Всеукраїнська асоціація «Альраід» Сейран Аріфов:

— Визначення цього місяця як першого в році існувало ще до Ісламу. Цей місяць місячного календаря використовувався арабами ще до приходу Пророка Мухаммада (мир йому і благословення!). Тому його перший день, перше число місяця мухаррам й означає початок нового року. Але ми зараз говоримо про інше — про літочислення у мусульман з того року, коли відбулася Хіджра, тобто Переселення. Зауважу, що переселення пророка Мухаммада (мир йому!) відбулося не саме у цей місяць, але з того року, в якому воно сталося, літочислення і почалося.

Чому саме ця подія?

— Мусульманське суспільство, природно, використовувало різні календарі: і місячний, і християнський (та ж Візантія була сусідом Аравії). Але за часів другого халіфа Умара ібн Хаттаба воно вже задумалося про те, що у них повинен бути свій календар як одна зі складових культури, необхідної для самоідентифікації, самодостатності. Умар ібн Хаттаб зібрав раду, на якій висувалися різні пропозиції (хтось казав: «Давайте візьмемо за точку відліку день народження пророка Мухаммада», хтось: «Давайте — першу перемогу мусульман під час битви Бадр» тощо), і після довгих обговорень і дискусій прийшли до думки, що переселення пророка Мухаммада (мир йому!) з Мекки до Медіни було тією подією, яка насправді й ознаменувала народження мусульманського суспільства. Тому що в Мецці мусульмани були пригнобленою меншістю, в Медині ж вони створили дійсно незалежну, самостійну спільнота і навіть державу на чолі з пророком Мухаммадом. Тому саме той рік, в якому відбулося це переселення, був визнаний першим роком мусульманського календаря.

Чому ж така надзвичайно важлива дата не святкується?

— Для мусульман це знаменна дата, яка відзначається, але не святкується. Святом ми це не можемо назвати, тому що у послідовників Ісламу є своє визначення такого поняття, як «свято». В Ісламі воно завжди пов’язане з певним обрядом, що має релігійне значення і підставу. У мусульман тільки два свята встановлені ісламською релігією: перше — це свято розговіння, а друге — свято жертвопринесення. Тобто знаменних дат може бути багато: день народження Пророка, його переселення з Мекки в Медіну тощо. Відзначати (ще раз звертаю увагу — відзначати, а не святкувати!) їх якимись заходами (благодійними, просвітницькими, ознайомчими, культурними) ніхто не забороняє, але вони не є релігійними святами.

Чи є настання нового року часом підведення якихось підсумків, осмислення зробленого, встановлення цілей?

— Звичайно так, але це настільки умовно, адже людина може підбивати підсумки без прив’язки до якихось жорстких законів, вибирати той чи інший момент, який вона з якихось причин виділяє з решти звичайного часу.

А що каже пророк про частоту і терміни такої саморевізії, такого «внутрішнього аудиту»?

— У його деяких достовірних порадах сказано про те, щоб людина підбивала підсумки частіше. В ідеалі — щовечора. Але що робити, якщо люди настільки слабкі, що в кращому випадку тільки раз на рік це роблять — або в Рамадан, або в новий рік….

Чи буде помилкою немусульманина, який, дізнавшись про те, що у мусульман настав новий рік, звернутися до послідовника Ісламу зі словами привітань, добрих побажань?

— Помилки тут немає, це прояв ввічливості, добросусідства, солідарності, радості. Я думаю, що ніхто з мусульман не образиться, якщо їх хтось привітає!

Дякую за роз’яснення і нехай в новому році ніщо не затьмарить плину життя!

Нагадаємо, мусульманський рік коротший за григоріанський на 11–12 днів (оскільки він базується на місячному календарі, а не на солярному). Дата його початку в григоріанській системі «плаває», зміщуючись щороку на вказаний термін. Хоча деякі ісламські організації вважають за краще визначати новий місяць (і, отже, новий рік), опираючись на місцеві спостереження за Місяцем, більшість країн дотримуються ісламського календаря (наприклад, Саудівська Аравія) і використовують для визначення дат астрономічні розрахунки.

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.