II Міжнародний конгрес сходознавців: огляд

01.12.2018
Оцініть статтю: 
(25 оцінки)
Власкор
Зображення користувача Власкор.

27 листопада в приміщенні Таврійського національного університету ім. В. Вернадського відбулася наукова частина II Міжнародного конгресу сходознавців (екскурсія для учасників та церемонія закриття були 28 листопада). Захід організовано спільними зусиллями університету, Інституту Сходознавства ім. А. Кримського НАН України, Центру ісламознавчих досліджень НУ «Острозька академія» та Українського центру ісламознавчих досліджень.

У конгресі взяли участь сходознавці з України, Польщі, Туреччини, Литви, Румунії. Програма передбачала як пленарні виступи, так і роботу в кількох секціях: «Сходознавче джерелознавство та історіографія», «Формування регіональних та етнокультурних ідентичностей населення Криму та Надазов’я», «Іслам та соціокультурні процеси в Чорноморсько-Каспійському регіоні».

На пленарних виступах було представлено кілька вузькопрофільних, але разом з тим масштабних досліджень.

Так, Сюер Екер з Університету Бешкент (Анкара, Туреччина) презентував проект мультимовного словника, що охоплює 12 тюркських мов (принцип упорядкування продемонстровано на прикладі порівняння казахської та хакаської мов). Утім, сподіваються, що після доопрацювання словник охоплюватиме 16 тюркських мов, що дозволить розв’язати давню проблему перекладу з однієї тюркської мови на іншу без проміжного перекладу на третю мову.

Галина Мишкинене з Вільнюського університету (Литва) розповіла про арабографічні слов’яномовні рукописи литовських татар — феномен, що виник у середині XVI ст., коли переселені за ініціативою литовського князя татари поступово забули рідну кипчацьку мову й через незнання арабської мусили перекладати тексти, переважно богословські, на місцеву слов’янську мову, але й далі послуговувалися арабською графікою. Серед найпопулярніших немусульманських джерел, написаних такою графікою — Книга псалмів Давидових.

Олександр Середа з Інституту сходознавства ім. Агатангела Кримського розповів про українсько-османську дипломатію, що знайшла відображення в письмових джерелах XVII–XVIII ст.

Васіле Ротару з Національного університету політології та управління (Бухарест, Румунія) представив свої погляди на роль Ісламу як точки консолідації або розбрату християнських слов’янських народів на кордонах Османської імперії, а Мажена Ґоджинська розповіла про виникнення та занепад польського села, утвореного військовими поселенцями на османських землях задля того, щоб, долучившись до турецьких військ у війні проти Російської Імперії, боротися за незалежність Польщі.

Робота в секціях

У рамках секції «Сходознавче джерелознавство та історіографія» були представлені доповіді Оксани Василюк (Інститут сходознавства ім. Агатангела Кримського) про листування Агатангела Кримського та Володимира Вернадського; Наталії Зуб (Інститут сходознавства ім. Агатангела Кримського) про діяльність мусульманської громади Києва наприкінці ХІХ — поч. XX ст. В’ячеслав Станіславський (Інститут Історії НАН України) розповів про торговельне сполучення Росії з Туреччиною через Чорне море в політичних стратегіях Москви та Стамбула у XVIII ст.; Марія Тортіка (Харківська державна академія культури) говорила про основи болгарського соціалістичного центризму: між Скіллою західноєвропейської модернізації та Харібдою Східносередземноморського традиціоналізму. Володимир Підвойний (Національна бібліотека України ім. В. Вернадського) презентував аналіз дискрипційних маркерів кримського дискурсу XIX сторіччя, на основі матеріалів бібліотеки-колекції Агатангела Кримського.

Дослідники, що взяли участь у другій секції, «Формування регіональних та етнокультурних ідентичностей населення Криму та Надазов’я», говорили про внесок «Міллій Фирка» (Національної партії) в розвиток освіти кримських татар (Олег Бубенок, Інститут сходознавства ім. Агатангела Кримського), невідомі документи Таврійського магометанського духовного управління 1825–1831 років (Ольга Мавріна, Інститут сходознавства ім. Агатангела Кримського), караманлійську літературу та розвиток урумської мови (Євген Чернухін, Інститут історії України НАН України), політичні причини переселення християн з Криму до Надазов’я в останній третині XVIII ст. (Анна Гедьо, Київський університет імені Бориса Грінченка), кримськотатарську діаспору Туреччини в умовах новітньої кризи навколо історичної батьківщини (Денис Золотарьов, Інститут сходознавства ім. Агатангела Кримського), етнічну ситуацію в середовищі кочовиків Криму в другій половині XIII–XIV ст. (Владислав Гулевич, Апарат Верховної Ради України) та культурно-етнічну ідентичність тюркомовних греків Надазов’я (Ганна Рог, Інститут сходознавства ім. Агатангела Кримського).

У рамках секції «Іслам та соціокультурні процеси в Чорноморсько-Каспійському регіоні» Марек Дзекан з Лодзького університету (Польща) міркував, чи існувала література в Марокко XIX ст.; Данило Радівілов (Інститут сходознавства ім. Агатангела Кримського) розбирав державно-мусульманські відносини в РФ на основі програмних документів офіційних мусульманських організацій; Михайло Якубович (Центр ісламознавчих досліджень НУ «Острозька академія») дав огляд кримськотатарської рукописної спадщини в книгозбірнях материкової частини України; Богдан Калюський (Центр ісламознавчих досліджень НУ «Острозька академія») розповів про історію та сучасність Ісламу у Вірменії; Сергій Данилов (Інститут сходознавства ім. Агатангела Кримського) презентував результати соціологічного опитування, що виявили уявлення про мусульман на півдні Херсонської області; Яна Коробко (Київ) говорила про коріння психоаналізу та інтерпретацію снів в Ісламі; Ярослав Пилипчук (НПУ ім. М. Драгоманова, Київ) проаналізував берберські вождівства IV–VIII ст., між римським та арабським правлінням, а Маргарита Араджіоні дослідила історію формування кримськотатарської громади в грецькому селі Гранітне (Карань) на Донеччині в другій половині XX ст.

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.