Грошовий обіг Кримського ханства XV–XVIII ст.

Грошовий обіг Кримського ханства XV–XVIII ст.
Гроші кримського крайового уряду
Грошовий обіг Кримського ханства XV–XVIII ст.
Монета Шахін Гірея Кирмиз
Грошовий обіг Кримського ханства XV–XVIII ст.
Монети Гіреїв
Грошовий обіг Кримського ханства XV–XVIII ст.
Грошовий обіг Кримського ханства XV–XVIII ст.
Грошовий обіг Кримського ханства XV–XVIII ст.
06.11.2017
Оцініть статтю: 
(17 оцінки)
Александр Степа...
Зображення користувача Александр Степанченко.

Історія грошового обігу Криму налічує більше двох з половиною тисяч років. Давньогрецькі поселення, що виникли в VI столітті до н. е., досить швидко перетворилися в самостійні торговельні й ремісничі центри. Ймовірно, найпершим полісом в Криму, де почалося карбування монети, було місто Пантікапей. Пантікапейські монети датуються останньою чвертю VI століття до н. е.

У I столітті н. е. Крим потрапив під владу Римської імперії, а потім став провінцією Візантії. У ХIII столітті контроль над півостровом встановив Улус Джучі — Золота Орда. З цього періоду в Криму і почалася регулярна чеканка монет. Існувало кілька центрів ранньоджучідського карбування: в 1255 році в столиці Золотої Орди Сараї і кримському місті Солхат (Старий Крим).

Першим золотоординських ханом, що почав карбувати свою монету в Криму, був хан Берке, відомий ще й тим, що він першим з правителів Улусу Джучі прийняв Іслам. На його грошах (ярмак) в картуші з трикутних елементів читається легенда: Падишах Ісламу, захист Миру і Віри.

Децентралізація Золотої Орди призвела до появи численних монетних дворів, якими розпоряджалися претенденти на ханський трон або тимчасові виконавці на кшталт Ногая, Мамая чи Едіге. До середини ХV століття могутня держава розпалася на численні незалежні і напівнезалежні держави. Крим став одним із центрів влади колишньої імперії.

Першим кримським ханом був Хаджі I Гірей. Вже в 1427 році він захопив півострів, ставши незалежним правителем. І хоча йому кілька разів доводилося тікати з Криму під ударами золотоординських ханів, які намагалися повернути собі бунтівний улус, тим не менш, він зміг відстояти незалежність держави.

Столицею ханства Хаджі I Гірей обрав місто Кирк-Єр. Там розташовувався і монетний двір хана. Разом з тим не втратило своє значення як центр карбування монет і місто Солхат (Кирим). На одній з перших монет нової держави було викарбовано: Ас-султан, Хаджі Гірей хан. Хай продовжить його правління (Аллаг).

Всього за час існування Кримського ханства монети карбувалися в п’яти містах: Солхаті, Кирк-Єрі, Бахчисараї, Гьозлеві і Кефе. Після того, як Крим потрапив у васальну залежність від Османської імперії (1475), на півострові почали паралельно ходити дві грошові одиниці. При цьому якщо гроші Османської імперії поступово знецінювалися за рахунок зменшення срібла в монетах, то кримський уряд не допускав девальвації своєї грошової одиниці.

Французький дипломат Ш.-К. де Пейссонель, який відвідав Крим в середині XVIII століття, залишив цікаві спостереження щодо грошового обігу в державі кримських татар.

«Цінність ханських монет перебуває завжди у повній залежності від турецьких монет, а вартість останніх підвищується і знижується, залежно від великої кількості бешликів і рідкості піастрів. Коли я прибув до Криму, в кінці 1754 р., турецький піастр, який відповідає, зазвичай, 3 французьким ліврам, коштував 7 піастрів кримських. Потім, під час подальшого мого перебування в цій країні, цінність турецького піастра змінювалася дуже часто і в час від’їзду мого в кінці 1758 р. знизилася до 6 піастрів!

Нині хан, Крим-Гірей, випустив срібну монету, яку також називають бешлик, але останній вартий двох дійсних турецьких парів, цінність цих останніх бешликів не змінюється зовсім і 20 їх утворюють турецький піастр. Крим-Гірей не заборонив, проте ж, використання і старої монети, яка перебуває у такому ж обігу, як нові бешлики і турецькі монети. Крім ханських і турецьких, в обігу в Криму також і деякі іноземні монети».

Де Пейссонель побував і на монетному дворі Кримського ханства, ознайомившись з технологією виготовлення монет, а також із законодавчою базою, яка регулює вміст у них дорогоцінних металів.

«Згідно з наказом хана, якого вони (працівники монетного двору) не можуть не послухатися, сто драхм матеріалу має дати чотири сотні вісімдесят бешликів, і в цих ста драхмах повинно бути п’ятнадцять драхм срібла вищої якості і вісімдесят драхм міді. П’ятнадцять драхм срібла за ціною дев’яти турецьких парів рівні трьом піастрам і п’ятнадцятьом турецьким парам, і чотири сотні вісімдесят п’ять бешликів, які утворюються зі ста драхм матеріалу, дорівнюють двадцяти одному «піастру бешликів» і п’ятьом бешликам; оскільки константинопольський піастр вартий сімом «піастрам бешликів», то в результаті, чотириста вісімдесят п’ять бешликів дорівнюють тільки трьом константинопольським піастрам і п’ятьом бешликам… Баришники, котрі помітили, що справжня вартість бешлика перевищує вартість в обігу, щодня перевозять їх до Константинополя, де продають їх зі значним прибутком».

Останнім кримським ханом був Шахін-Гірей, за якого якість карбування монет серйозно покращилася: вони стали більш правильної круглої форми, багато в чому відповідаючи європейським та османським стандартам того часу. Для карбування вперше були використані машини, саме це і дозволило підвищити їх якість. Ось що писав з приводу монетного двору останнього кримського хана П. П. фон Вінклер:

«Бажання Шахін Гірея під час ханства надати своєму двору і правлінню, можливо, блиск і стрункість, викликало в ньому спробу до цілої низки нововведень, більшість з яких не було можливості виконати. До них належав і пристрій монетного двору в Кефе. Хоча карбування монети як безсумнівного символу встановленої верховної влади і має надзвичайно велике значення у всіх мусульманських народів, всі монети кримських ханів до Шахін Гірея відрізняються жалюгідним виглядом. Виготовлення монети віддавалася зазвичай ханами на відкуп караїмів…

Караїми виробляли монети вельми простим способом, навіть у похідному наметі, оскільки всі дії під час її карбування зводилися до того, що від металевого прута — мідного або срібного — відрізалися кружки, які накладали на матрицю з вирізаним зворотним боком монети, і потім чеканом з лицьового боку били по кружку. В отриманої таким чином монети іноді вручну нарізали гурт. Шахін Гірей прийняв на службу підполковника Деррінга, який і облаштував йому монетний двір».

Останні кримські монети були викарбувані в 1782 році, а вже в наступному році за наказом російської цариці Катерини II Кримське ханство припинило своє існування.

Через сто тридцять п’ять років Кримський крайовий уряд генерала Сулеймана Сулькевича почав друкувати свої гроші, але цей експеримент закінчився після того, як Біла армія А. Денікіна 1919 року взяла півострів під свій контроль.

Олександр Степанченко

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.