Білгород-Дністровська (Аккерманська) фортеця — визначний об’єкт східноєвропейського середньовічного оборонного зодчества, пам’ятник архітектури та археології національного значення. Вона постійно перебуває в центрі уваги представників наукового світу і широкої української і міжнародної громадськості.
Цілком підтримуючи цей інтерес і розділяючи занепокоєння через долю пам’ятника, я як начальник створеної в травні цього року Білгород-Дністровської археологічної експедиції напередодні чергового археологічного польового сезону вважаю за необхідне поділитися планами з приводу найближчих перспектив дослідження фортеці.
Планомірне її вивчення почалося ще в XIX столітті. За більш ніж столітній період розкопок тут були знайдені залишки античного городища Тіра та вивчені різночасові середньовічні відкладення від візантійського до османського часу. Велику розкопану ділянку античного городища нині добре видно праворуч від дороги, що веде до головного входу у фортецю. Вона є досить привабливою для туристів.
У той же час простір всередині фортеці досі залишається слабо насиченим експозиційними об’єктами. І сьогодні туристи взагалі не можуть отримати якогось чіткого уявлення про її внутрішню забудову. Тому зараз для повноцінного функціонування Аккерманській фортеці як екскурсійного об’єкта дуже актуальним стає вивчення і підготовка до експонування решток будівель середньовічного і нового часу, які розташовуються усередині кріпосних стін і синхронні її життю. Донині їм приділялося вкрай мало уваги. Насамперед передбачається вивчення середньовічних культових комплексів — християнських храмів і мечетей, а також інших експозиційно привабливих споруд, які відомі за картографічними джерелами XVIII–XIX століть.
На вирішення цих актуальних завдань і спрямовані зусилля новосформованої Білгород-Дністровської археологічної експедиції. Нами розроблено проект комплексної Програми дослідження і музеєфікації пам’ятки, який у травні 2017 року був затверджений на вченій раді Інституту археології Національної академії наук України та обговорений з керівництвом облради та КП «Фортеця», у веденні якого перебуває пам’ятка національного значення «Білгород-Дністровська (Аккерманська) фортеця XIII–XVIII століть».
Одним із найбільш привабливих туристичних об’єктів в Цивільному дворі, куди відразу ж потрапляють відвідувачі, проходячи через Головні (Кілійські) ворота, безумовно, є мінарет Султанській мечеті XV століття, що височіє поблизу Вартової башти, а також залишки фундаментів самої будівлі і розташованого усередині неї християнського храму, які, зараз, на жаль, ледве проглядаються на поверхні.
Як показали дослідження архівних матеріалів, що зберігаються в Інституті археології НАНУ, розкопки значної частини Султанській мечеті і християнського храму так і не були завершені. Звіти про проведення тут археологічних досліджень під керівництвом доктора історичних наук Г. Г. Мезенцевої в 1977–1982 роках свідчать про те, що будівля мусульманської святині і прилеглі до неї ділянки в межах огорожі досліджені не повністю. Залишилася практично не вивченою північно-східна частина мечеті і значна територія на південь, схід і північ від її стін.
Саме те, що мечеть не розкопана повністю, і є однією з причин, через яку стало неможливим зробити цілісний проект її реставрації та підготовки до експонування. Зараз залишки святині погано проглядаються на поверхні, а через північну стіну будівлі проходить ґрунтова дорога, що неприпустимо і негативно відбивається на збереження історичних руїн. З огляду на ці обставини було ухвалено рішення в поточному і кількох наступних польових сезонах спрямувати зусилля експедиції на дослідування цього важливого для науки і цінного для експонування архітектурного об’єкта.
Завершення розпочатих в кінці 1970-х років розкопок мечеті дозволить повноцінно опублікувати всі матеріали попередніх робіт, що порошаться на музейних полицях і в архівах і недоступних як фахівцям, так і широкому колу любителів історії рідного краю. На сьогодні таких публікацій, на жаль, немає. Тому після завершення польових робіт планується повномасштабне видання результатів розкопок різних років цих своєрідних культових символів молдавської та османської епох Білгород-Дністровської фортеці. У перспективі було б важливим здійснити повноцінну реставрацію залишків обох будівель.
Крім того, не менш насущними залишаються також охоронні розкопки культурних шарів, що потрапляють в зону будівництва укріплювальних споруд уздовж північного периметра фортечних стін. Питання про важливість та актуальність якнайшвидшого втілення в життя проекту зміцнення цієї ділянки фортеці заполонили пресу, інтернет і не раз обговорювалися на сесіях Одеської обласної ради. Однак без попереднього археологічного дослідження ділянок пам’ятки, що потрапляють в зону будівництва опор, проект не може бути повноцінно реалізований, тому що під час будівництва давні культурні шари будуть повністю знищені, а це означає, що безцінна історична інформація про маловивчені сторінки історії фортеці може бути безповоротно втрачена. Це недопустимо. Тому, згідно з чинним законодавством України, за заявкою місцевих органів влади і КП «Фортеця», ми плануємо також проводити археологічні дослідження на місці зведення укріплювальних споруд, що і стане одним із першочергових завдань польового сезону 2017 року.
Автор — Ірина Тесленко, начальник Білгород-Дністровської археологічної експедиції Інституту археології НАНУ, кандидат історичних наук, спеціально для «Думська»
Джерело: Думська
