Османське завоювання південної Бессарабії (Буджака) в 1484 році призвело не тільки до нової хвилі ісламізації краю (після недовгого золотоординського періоду), але і до створення нових міст і поселень. У XVI ст. на березі Дунаю виникло невелике турецьке село Ізмаїл (перша письмова згадка датується 1529 роком). Приблизно в другій половині XVI ст. османи в Ізмаїлі побудували кам’яну мечеть. Це єдина середньовічна мусульманська культова споруда в Україні за межами Криму, що збереглася до наших днів.
Відвідавши в 1657 році Ізмаїл османський мандрівник і письменник Евлія Челебі залишив яскравий опис міста. «Нині цей чудовий порт є вакфом Мекки і Медіни. За встановленим записом і традиційним визначенням він значиться вільним вакфом Аллага. Правителем [міста] на основі звичаєвого права є ставленик головного євнуха, і він править за допомогою чотирьохсот своїх людей. Це висока посада, яка здається на відкуп… Правитель [міста] на основі шаріату має утримання в триста [акче]. Кадію його щорічно надходить сім гаманців, а мутевеллі — двадцять гаманців. Всього в цьому місті дві тисячі будинків. Три квартали в ньому — мусульманські, а решта населені грецькими, вірменськими та єврейськими реайя. Дахи будинків в більшості застелені тростинними плетінками або покриті очеретом. Всі будинки, заїжджі двори, мечеті, мають цегляні стіни і криті черепицею, знаходяться в мусульманських кварталах».
Жодних подробиць про побачені в Ізмаїлі мечеті Челебі не повідомляє.
Мусульманську культову споруду в документах найчастіше називають «малою мечеттю» або «ізмаїльською». В архітектурному плані споруда найбільше схожа з трьома мечетями, побудованими на Балканах. Йдеться про мечеті Алі-паші в Сараєво, мечеті Байракли в Белграді і мечеті Сінан-паші в Косово. Основними елементами, що зближують Ізмаїльську мечеть з балканськими побратимами, є: восьмигранна основа для купола, три малих куполи над входом і чотири колони.
Мечеть в Ізмаїлі мала один мінарет, який був зруйнований у 1810 році. Відомо, що молитовний будинок кілька разів передавався православній церкві (спочатку Російській, а потім Румунській), в зв’язку з цим будівля неодноразово реконструкціювалась, зокрема, в ХІХ ст. була прибудована апсида (знесена під час реставрації 1971–1973 рр.).
У 2007 році під час археологічних розкопок, проведених експедицією, яку очолив доктор історичних наук І. Сапожников, було вивчено будівлю мечеті і знайдено фундамент мінарету.
Будівля мечеті є пам’яткою архітектури. Цікавим є опис споруди з офіційного «Паспорту пам’ятки архітектури»: «Мечеть в плані є прямокутною спорудою з куполом, зведеною на квадратній основі… Молитовний зал знаходиться під барабаном, як і ніші міхрабу в східній стіні. Ніша міхрабу зроблена з білого гіпсу, декорована геометричним і рослинним орнаментом. Молитовний зал освячений вікнами зі стрілчастими арками».
На думку І. Сапожникова, «споконвічне ім’я мечеті — мечеть Мухаммада», при цьому він посилається на роботу Ф. Росетті, де повідомляється, що села православної реайі і міста Рені віддають частину своїх доходів ізмаїльській мечеті, «присвяченій пророку Магомету». Тому є досить аргументованим зауваження М. Якубовича про те, що «назва мечеті могла бути пов’язана зі спонсором або кимось із місцевих „святих“ (аулья), але щоб мечеть далеко від Медіни так назвали — це дуже сумнівно. Тобто Мухаммад-Джамі, „Мечеть Мухаммада“, але іншого Мухаммада».
До моменту штурму Ізмаїла військами Суворова, в 1790 році, в місті було вісім мечетей. Частина з них була зруйнована під час бойових дій. «Мала мечеть» була віддана під церковні потреби російських військ. За результатами Ясського миру (1791) Ізмаїл був повернутий до Османської імперії. Місто заново відбудували. Але вже під час наступної Російсько-турецької війни (1806–1812 рр.) його знову узяли, цього разу війська під командуванням генерала А. Засса. Після того, як росіяни зайняли Ізмаїл, мечеть була перетворена в Хресто-Воздвиженську церкву. Ще на початку ХХ ст. біля входу у вівтар була розміщена мармурова табличка, на якій було написано: «Святий храм в ім’я Воздвиження Хреста Господнього освячений в 1810 році з мечеті».
Нині будівля ізмаїльської мечеті є філією Музею Суворова і в ньому розміщується діорама «Штурм фортеці Ізмаїл».
З іншими матеріалами з серії «Історія Ісламу в Україні» можна ознайомитися за посиланням.
Олександр Степанченко спеціально для «Іслам в Україні»
