Прийняття дитини у сім'ю за нормами шаріату. Положення фікгу крізь призму законодавства України

Прийняття дитини у сім'ю за нормами шаріату. Положення фікгу крізь призму законодавства України
Прийняття дитини у сім'ю за нормами шаріату. Положення фікгу крізь призму законодавства України
09.02.2013
Оцініть статтю: 
(232 оцінки)
editor
Зображення користувача editor.

У сучасних умовах для мусульман-мешканців держав, у яких не сповідують іслам, особливої актуальності набувають питання, пов'язані з необхідністю дотримання законів країни проживання, не порушуючи при цьому норми шаріату.

Одним з актуальних питань є проблема прийняття дитини в сім'ю, що зумовлено необхідністю турботи про дітей, позбавлених батьківського піклування, або бажанням бездітної пари мати дітей.

Дитина позбавляється батьківської опіки у разі смерті батьків, відмови батьків від дитини, у тому числі за умови, якщо дитину не забрали з пологового будинку, або позбавлення батьків прав на дитину. Можлива також ситуація, коли відомості про батьків, або про місце їх знаходження відсутні.

Мета цієї статті – надання допомоги мусульманам у виборі прийнятної з позиції шаріату форми прийняття дитини в сім'ю з усіх можливих варіантів, передбачених законодавством України.

Знайти шляхи вирішення проблем, пов'язаних з прийняттям дитини в сім'ю, мусульманам пропонують Шейх Абу Ар-Руб Імад Мустафа, Глава Комітету з питань шаріату ДУМУ «Умма», член Європейської Асамблеї імамів і духовних наставників, керівник ІКЦ і ОО «Аль-Масар» в Одесі; юрист Черкасова Ірина Володимирівна (диплом Національного університету «Одеська юридична академія»).

Шейх Імад Абу Ар-Руб: Прийняття дитини, що залишилася без піклування батьків, у сім'ю, турбота про сиріт з позиції ісламу є доброчесним вчинком, за який Аллаг винагородить в Останньому житті. Проте шаріатом передбачені певні обмеження і встановлені вимоги, яких повинні дотримуватися як дитина, прийнята на виховання, так і прийомна сім'я.

Черкасова Ірина: Законодавством України передбачені різні сімейні форми влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування: усиновлення (статті 207-242 Сімейного кодексу України); встановлення опіки й піклування (статті 243-251), патронат (статті 252-256), передача до прийомної сім'ї (ст.ст. 256-1 - 256-4) і передача до дитячого будинку сімейного типу (статті 256-5 - 256-8).

Необхідно врахувати, що чинне законодавство встановлює певні обмеження для осіб, що не є громадянами України (ст. 283 Сімейного кодексу України). Так, дитина-громадянин України може бути усиновлена іноземцем тільки за умови перебування не менше одного року на обліку в центральному органі виконавчої влади й за умови досягнення нею п'ятирічного віку. Винятки передбачені лише для таких категорій осіб: родичів дитини, яку усиновляють; братів і сестер дітей, усиновлених раніше; дітей, яких усиновляють разом з іншими братами і сестрами, якщо хоча б одна дитина досягнула п'ятирічного віку, а також для дітей, що страждають певними захворюваннями (перелік затверджений Міністерством охорони здоров'я України).

Шейх Імад Абу Ар-Руб: Приймаючи дитину в сім'ю, мусульманин повинен розуміти, що дитина-вихованець не є родичем. Піклуючись про дитину, що досягла статевої зрілості, матері необхідно пам'ятати про дотримання норм одягу. Такі ж вимоги й щодо правил поведінки батька, зведених братів і сестер, інших родичів. Обмеження передбачені щодо можливості перебування наодинці дитини, прийнятої в сім'ю, яка досягла віку статевої зрілості, з членами сім'ї-особами протилежної статі.

Щодо правових наслідків усиновлення, то згідно з нормами шаріату між дитиною, прийнятою в сім'ю, і членами прийомної сім'ї не виникає ніяких правовідносин. Дитина не є спадкоємцем згідно із законом; вона може одружитися з будь-яким членом сім'ї, шлюб з яким у разі наявності родинних зв’язків заборонений.

Родинні зв’язки і правові наслідки, пов'язані з їх виникненням, можуть виникнути у разі годування грудним молоком дитини, що не досягла дворічного віку. Це правило ґрунтується на коранічному приписі, а також хадисах Пророка (мир йому і благословення).
Так, Аллаг говорить в Корані: «Вам заборонені ваші матері..., що вигодували вас молоком».

«Повідомляють зі слів Аіші (нехай буде задоволений нею Аллаг), що сказала: «Посланець Аллага сказав мені: «Молочні зв’язки роблять забороненим те ж, що і пологи» (Муслім, 1444-1).
Необхідно зазначити, що виникнення молочної спорідненості можливе тільки до досягнення дитиною дворічного віку.

У сурі «Аль-Бакара» сказано: «А батьки годують своїх дітей повних два роки; це для того, хто захоче завершити годування». (2: 233) Абд Ар-Рахман Ас-Сааді, коментуючи цей аят, додає: «Коли дитині виповнюється два роки, вона виростає з грудного віку, і материнське молоко стає для неї таким же продуктом харчування, як і інші продукти. З цієї причини годування грудьми після дворічного віку не встановлює молочну спорідненість».

Годування повинно здійснюватися не менше п'яти разів. При цьому враховується саме наявність факту п'яти повноцінних актів годування, а не одного годування з декількома перервами. Кількість молока при цьому не має значення.

Це правило ґрунтується на хадисі: «Аіша (нехай буде задоволений нею Аллаг) сказала: «У Корані йдеться: «Десять відомих вигодовувань», потім також з’явилося і «п'ять відомих» (Муслім, 1452-1).

На підставі цього більшість учених дійшли висновку, що для встановлення молочної спорідненості дитину треба напоїти молоком п'ять разів. А Аллаг знає краще...

На дозволеність спілкування з особою протилежної статі, з якою зв'язує молочна спорідненість, вказують хадиси Пророка (мир йому і благословення). «Повідомляють від Аіші, що сказала : «Мій дядько по молоку прийшов і просився до мене, а я не дозволила йому, не спитавши поради у Посланця Аллага. Коли ж Посланець Аллага прийшов, я сказала: «Мій дядько по молоку прийшов і просився до мене, але я не дозволила йому». І Посланець Аллага сказав: «Нехай твій дядько заходить до тебе»! Я сказала: «Мене ж вигодувала жінка, а чоловік мене не вигодовував»! Він сказав: «Це твій дядько. Нехай він заходить до тебе» (Муслім, 1445-3).

У разі усиновлення дитини відповідно до норм чинного законодавства тієї або іншої держави, необхідно, щоб дитина, по-перше, зберегла зв'язок зі своїми батьками, по-друге, необхідно унеможливити кровозмішення. Для цього необхідно, щоб дані про походження дитини були відкритими.

Черкасова Ірина: Усиновлення за нормами чинного законодавства України означає прийняття дитини в сім'ю на правах сина або дочки. При цьому усиновлена дитина наділяється рівними правами, передбаченими для рідних дітей.

У Книзі реєстрації органів ЗАГС усиновлювачі мають право вказати себе як батька і матір (ст. 229 ч. 1 Сімейного кодексу України). У графі «батьки» Свідоцтва про народження дитини записуються усиновлювачі. Вони ж, відповідно до ч. 1 ст. 230 Сімейного кодексу України мають право на внесення змін в актовий запис про місце, дату народження дитини, а також дати йому інше ім'я, по батькові і своє прізвище (ч. 1, ч. 2 ст. 231). Визначити походження дитини можливо лише за документами, що видаються усиновлювачам відповідним органом, а також за актовим записом відділу ЗАГС.

У разі смерті усиновлювачів, втрати відповідних документів або приховання усиновлювачами походження дитини, встановити походження усиновленого вкрай важко, як правило, неможливо. Тому усиновлення згідно з нормами чинного законодавства України може призвести до порушення норм шаріату і мати негативні наслідки у вигляді укладення шлюбу з особою, шлюб з якою є забороненим за нормами шаріату, а також у втраті зв'язку дитини зі своєю сім'єю.

Окрім цього, закон встановлює певні обмеження на можливість укладення шлюбу усиновленого з членами прийомної сім'ї. Відповідно до положень ст. 26 Сімейного кодексу України, дозвіл на шлюб між усиновленим і рідними дітьми усиновлювача може бути виданий тільки рішенням суду, а шлюб між усиновленим і усиновлювачем можливий лише після скасування усиновлення. Таким чином, усиновлення є перешкодою до укладення шлюбу, дозволеного шаріатом.

Шейх Імад Абу Ар-Руб: Прийомні батьки, піклуючись про усиновлену дитину, можуть заповідати йому долю свого майна, але не більше 1/3, як того вимагає шаріат. Необхідно також, щоб усиновлений мав можливість отримання спадку на майно своїх біологічних батьків або найближчих родичів.

Цей припис шаріату ґрунтується на хадисі Пророка (мир йому і благословення). «Передають зі слів Мусаба Ібн Сада, що сказав: «Мене відвідав Пророк, і я сказав: «Склади на власний розсуд заповіт на всі мої статки». Він сказав: «Ні». Я сказав: «Тоді на половину». Він сказав: «Ні». І я сказав: «Ну, тоді на третину»! І він сказав: «Добре. Але і третина – це багато». (Муслім. Книга заповіту. 1628-2).

Черкасова Ірина: За відсутності заповіту, його відміні або визнанні недійсним, має місце успадкування згідно із законом. Усиновлена дитина у разі успадкування згідно із законом є спадкоємцев нарівні з рідними дітьми. У цьому випадку частка в спадку прийомної дитини може бути більше 1/3, що йде врозріз з приписами шаріату і порушує права рідних дітей або інших родичів.

Можливість успадкування майна кровних родичів (братів, сестер, бабусі, діда) усиновленого існує лише у тому випадку, якщо між ними рішенням суду збережений правовий зв'язок (ч. 3 ст. 1260 Цивільного кодексу України). При цьому необхідно пам'ятати, що у разі смерті усиновленого, родичі, з якими збережені правові відносини, наслідують належне йому майно).

Шейх Імад Абу Ар-Руб: Доки дитина мала, батьки, щоб не травмувати її, можуть приховати факт її усиновлення. Коли ж дитина підросте, вони повинні вибрати повідомити їй правду про її походження. Якщо знайдуться її біологічні батьки, прийомна сім'я не повинна перешкоджати їх спілкуванню і возз'єднанню сім'ї.

Черкасова Ірина: Однією з форм прийняття дитини в сім'ю є опіка (якщо дитина не досягла 14 років) і опікування (з 14 до 18 років). Дитині можуть бути забезпечені належний догляд і турбота, при цьому між опікуном і дитиною не виникає правовідносин, які існують при усиновленні.

Це, зрозуміло, не вирішує проблеми обмежень шаріату в одязі і правилах спілкування, проте дозволяє уникнути таких наслідків, як кровозмішення, розрив кровноспоріднених зв'язків, порушення прав рідних дітей при успадкуванні. Ч.3 ст. 249 Сімейного кодексу України зобов'язує опікуна не перешкоджати спілкуванню дитини з його біологічними батьками й іншими родичами, за винятком випадків, коли це спілкування суперечить інтересам дитини.

Шейх Імад Абу Ар-Руб: Шаріат пропонує дбайливо і справедливо ставитися до майна сироти, прийнятого в сім'ю, використовувати будь-яку можливість, щоб зберегти його до того часу, поки дитина вступить у доросле життя. Про покарання за несправедливе ставлення до майна сироти є вказівка в сурі «Аль-Ніса»: «Воістину, ті, хто несправедливо пожирає майно сиріт, пожирають у своєму череві вогонь, і будуть вони горіти в полум'ї»! (4: 10)

Черкасова Ірина: Згідно з нормами чинного законодавства України, зокрема, Сімейного кодексу України, Законів України «Про охорону дитинства», «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», будь-які договори щодо майна неповнолітнього, що вимагають нотаріального засвідчення, зокрема, відчуження, поділ, обмін житла, можуть бути укладені лише з відома органів опіки і опікування. Це положення стосується, у тому числі, житла, у якому неповнолітній зареєстрований, тобто має право користування приміщенням. Без дозволу органів опіки і опікування батьки не мають права відмовлятися від майнових прав дитини, укладати договори щодо цінного майна, що не відноситься до категорії нерухомого. За законодавством України, повноліття настає у 18 років.

Прийняття дитини в сім'ю – дуже відповідальний крок, пов'язаний не лише з моральними, але також з матеріальними труднощами. У наш складний час на такий вчинок може зважитися далеко не кожен.

Згідно зі статистичними даними на 2012 рік в Україні налічується близько 30000 дітей, які мають статус сиріт і можуть бути прийняті в сім'ї. Тисячі дітей потребують турботи і тепла, які може забезпечити тільки сім'я. Людям, які можуть знайти сили і можливості, щоб допомогти знедоленим дітям стати членом сім'ї, держава гарантує матеріальну допомогу і підтримку. Законодавством України передбачені сімейні форми облаштування дітей, які передбачають не лише виплати на утримання дітей, але також оплату праці людей, що замінили дітям батька і матір. Це зазначені вище патронат, прийомна сім'я і дитячий будинок сімейного типу. Зауважимо, що соціальні виплати не є достатніми. Так, дитині, що знаходиться на вихованні в прийомній сім'ї, держава виплачує щомісячну допомогу у розмірі двох прожиткових мінімумів. Патронажним вихователям щомісячно виплачується заробітна плата.

При цьому необхідно зазначити, що і патронат, і прийомна сім'я, і дитячий будинок сімейного типу, в силу особливостей законодавства, передбачають набагато тісніший контакт з органами опіки і опікування, ніж у ситуації з усиновленням або опікою, а також підконтрольність цим органам, що може заподіювати певні незручності сім'ї. Формат цієї статті не дозволяє розглянути усі юридичні тонкощі і етичні питання, пов'язані з цією проблематикою.

Шейх Імад Абу Ар-Руб : Оскільки усиновлення, за нормами чинного законодавства України, може призвести до забороненого (порушення норм шаріату), мусульманам необхідно уникати усиновлення.

Найбільш прийнятною для мусульман формою прийняття дитини в сім'ю є опіка й опікування. При цьому бажано, щоб дитину, яка не досягла дворічного віку, жінка погодувала грудьми. Це зніме проблеми, пов'язані з необхідністю дотримання норм одягу.

В усіх випадках мусульмани повинні строго дотримуватися норм і вимог чинного законодавства України, у тому числі, в питаннях взаємодії з органами опіки і опікування.

Необхідно пам'ятати, що в усіх випадках, коли йдеться про питання фікху (у цьому випадку – про проблеми, пов'язані з прийняттям дитини в сім'ю), мусульмани повинні звертатися до компетентної особи – ученого, що має право виносити релігійно-правові висновки (фатви) з цих питань.

 

Автори висловлюють подяку Едему Зейтуллаєву, дипломованому фахівцеві з питань арабської філології за кваліфіковану допомогу перекладача.

Ірина Черкасова, юрист
спеціально для «Іслам в Україні»

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.