Про медицину та гігієну в Кримському ханстві

Про медицину та гігієну в Кримському ханстві
Відвідування хворих
Про медицину та гігієну в Кримському ханстві
Хамам в Криму
Про медицину та гігієну в Кримському ханстві
Мусульманськф лікарі Середньовіччя
Про медицину та гігієну в Кримському ханстві
Про медицину та гігієну в Кримському ханстві
Про медицину та гігієну в Кримському ханстві
07.04.2020
Оцініть статтю: 
(196 оцінки)
О. Степанченко
Зображення користувача О. Степанченко.

Кримське ханство, що виникло в XV столітті, ввібрало традиції та культуру багатьох цивілізацій і народів, що жили на півострові. Найбільший уплив на кримських татар мала ісламська культурна та наукова традиція. Передусім у питаннях охорони здоров’я та гігієни, як невідмінної частини здорового способу життя.

В Ісламі з давніх-давен існує поняття «медицина Пророка» (мир йому і благословення). Уже в IX столітті такі вчені, як Алі ар-Різа ібн Муса аль-Казім та Аль-Малик ібн Хабіб аль-Андалусі написали трактати, присвячені головним засадам ісламської медицини. Їхні роботи спиралися на сури Корану та правдиві хадіси.

У XIII столітті іракський учений Абдуль-Латіф аль-Багдаді зумів практично застосувати призбирані знання, лікувавши пацієнтів за сунною. Свої дослідження він виклав у праці «Ат-Тібу мін аль-Кітабіва ас-Суннати» («Медицина на основі Корану і Сунни»).

Після прийняття Ісламу в Золотій Орді на початку XIV століття кримські лікарі могли користати з наукового спадку, набутого за століття мусульманським світом. Кримські вчені, здобувши освіту в ісламських навчальних закладах, де викладали арабською мовою, змогли ознайомитися з книгами Ібн Сіни, Ат-Тайші, Абу Нуайма аль-Асбагані та інших світил медичної науки середньовіччя.

Досить скоро кримські медики опанували багато методів лікування хвороб, вийшовши на передній край тогочасної науки. Ба більше, вони перевершили своїх учителів. Відвідавши Крим у середині XVII століття, османський мандрівник Евлія Челебі зазначив, що на півострові, завдяки чудовим лікарям, хворі трапляються рідко. Згадуючи Бахчисарай, Кафу і Ґезлев, Челебі зазначає, що «вправні лікарі та хірурги, що пускали кров, — дуже великі майстри в науці пульсу».

Евлія Челебі не просто згадує роботу кримських лікарів, а й називає за іменами найвидатніших: Деде Масум, Таркан, Альп-акай, Аліша-мірза, Дудус-ата. За словами Челебі, кримські татари воліють лікувати своїх хворих у домашніх умовах, а не в лікарнях, як це було в Європі: «Усі слабі та небічні лишаються під наглядом домашніх. Татарський народ, побоюючись моровиці, уникає (лікарень)». Водночас Челебі пише й про наявність лікарень. Зокрема, одна з таких лікарень була в Бахчисараї — поряд з мечеттю Сахіб Герай-хана.

У своїй практиці лікарі Кримського ханства використовували книги з фармакології, дуже поширені у вчених півострова. Великої популярности тут набула фітотерапія: у Криму було безліч знавців лікарських рослин. Купити ці лікарські трави та настоянки з них можна було в спеціалізованих аптеках, а ще в народних знахарів.

Кримці віддавна знали й про користь геотермальних джерел. Найвідомішим місцем таких джерел на півострові було місто Солхат. Домініканський чернець Дортеллі д’Асколі, що мало не десять років жив у Кримському ханстві, писав: «В околицях цього міста виростають запашні квіти й цілющі трави. Щороку, з весни й до липня, буває великий з’їзд з усіх кінців Татарії для користування ваннами з гарячої води з квітами й травами, що зцілюють людину від багатьох недуг».

Засновником кримської педіатрії (науки про лікування дитячих хвороб) був виходець з Анатолії Хекім Мехмед Недаї, що жив у XVI столітті. Він був автором медичного трактату «Менафіу н-Нас», що дійшов до нас. Недаї відомий і тим, що був особистим лікарем хана Сахіб Герая, що протегував йому.

Особливе ставлення кримські татари мали до питань гігієни. Це пов’язано з тим, що Іслам наказує держати тіло в чистоті: «Воістину, Аллаг любить тих, хто кається, любить тих, хто очищується!» (Коран, 2:222). Після прийняття Ісламу інтимна гігієна стала невідмінною ознакою життя кримських татар.

Величезну роль у житті кримців від XIV століття стали мати лазні. Вони були громадські (хамам) або домашні (мунча). Згаданий тут Евлія Челебі з захватом писав про бахчисарайську лазню хана Мухаммеда Герая: «Це прекрасна лазня під банею, крита рубіново-червоною черепицею. У Кримській країні нема більше такої, збудованої на гарному місці, чудової лазні. Неперевершені й вода, й повітря, і будівля, і планування. Порівняти з нею можна хіба лазню Хайдер-паші в нашому Істамбулі... Уся підлога вкрита розмаїтим неполірованим мармуром. У шістьох мильних кабінетах над ваннами зі шліфованого позолоченого [мармуру] кольору оніксу та іржі — крани, оздоблені золотом, і такі самі мідниці, ніби покриті чистим золотом. Центральне підвищення — невелике й восьмигранчасте. Фонтани посеред нього вибризкують воду під саму баню».

Крім лазневих процедур в хамамі практикували покріпний оздоровчий масаж. Очевидець так описував це: «Мильник надягає на праву руку чорну рукавицю з грубої вовняної тканини й тре нею всю шкіру з ніг до голови, стираючи таким чином неймовірну кількість бруду навіть із тіла, що здавалося абсолютно чистим... Після цього він густо намилює вас губкою з особливого роду гарбузів (люф) і нарешті обливає кілька разів гарячою водою. Кінець кінцем ви зануряєтесь у великій загальний кам’яний басейн».

У багатьох хамамах були й спеціально навчені масажисти, добре знайомі з особливостями людської анатомії, що масажували за допомогою рук і ніг як окремі частини тіла, так і все тіло клієнта. Нерідко після лазневих процедур мусульмани робили гімнастичні вправи на зразок практикованих у давньоримських термах. Хамами в Кримському ханстві були доступні всім його жителям, незалежно від соціального стану, а також гостям півострова.

Після анексії Криму Росією традиції ісламської медицини були здебільшого втрачено. Більшість хамамів були зачинені чи звелися нінащо. Відродження культури мусульманської гігієни почалося аж у 90-х роках, після повернення кримських татар.

Олександр Степанченко

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.