Видатні кримські татари Османської імперії

Видатні кримські татари Османської імперії
Архівні фото: Cbssr.ibb.gov.tr и Gezgindergi.wordpress.com
Видатні кримські татари Османської імперії
Архівні фото: Cbssr.ibb.gov.tr и Gezgindergi.wordpress.com
Видатні кримські татари Османської імперії
Архівні фото: Cbssr.ibb.gov.tr и Gezgindergi.wordpress.com
Видатні кримські татари Османської імперії
Архівні фото: Cbssr.ibb.gov.tr и Gezgindergi.wordpress.com
Видатні кримські татари Османської імперії
Видатні кримські татари Османської імперії
Видатні кримські татари Османської імперії
Видатні кримські татари Османської імперії
27.08.2015
Оцініть статтю: 
(203 оцінки)
editor
Зображення користувача editor.

Емін-паша  син видатного математика, вченого-реформатора, вихідця з Криму Хусейна Рифки і перший кримський татарин, який закінчив Кембриджський університет. У першій половині XIX століття став одним з найбільш яскравих представників нової інтелектуальної еліти Османської імперії.

Відеосюжет про одного з найяскравіших представників інтелектуальної та наукової еліти Османської імперії першої половини XIX століття став черговим в серії науково-популярних короткометражних документальних фільмів у проекті видання «Крим. Реаліі»  «Тугра». Драматичні сторінки історії Кримського ханства і Криму розміщено у відеоблозі кримського історика Гульнари Абдулла.

Автор тексту і ведуча Гульнара Абдулла, режисер Фатіма Османова, оператор і режисер монтажу Ельдар Халілов, автор ідеї і продюсер Еміне Джеппар.

У відео використані ілюстрації з сайтів Cbssr.ibb.gov.tr і Gezgindergi.wordpress.com, а також музика відомих кримських авторів і виконавців Енвера Ізмайлова та Афізе Касара.

 Сьогодні, коли мова заходить про знаменитий Кембриджський університет, відразу ж згадуються його відомі випускники: Ісаак Ньютон, Чарльз Дарвін, Френсіс Бекон, Джеймс Максвелл, Джордж Байрон,  такими словами ведучої починається відеосюжет під назвою «Емін-паша  випускник Кембриджа».

Але, як зауважує Гульнара Абдулла, цей список можна доповнити імям ще однієї легендарної людини:

Саме Емін-паша став одним з найбільш яскравих представників нової інтелектуальної еліти Османської імперії першої половини XIX століття.
У 1835 році в Стамбульській Султанській академії було прийнято рішення  направити в Англію групу молодих людей для того, щоб вони отримали фундаментальну європейську освіту. Шляхом жорсткого відбору було обрано декілька молодих студентів академії. Серед них опинився і Емін-паша  вже тоді він подавав великі надії.

Вступивши до одного з найстаріших європейських університетів, юнак обирає факультет точних наук і через кілька років успішно завершує навчання. Він стає одним з кращих студентів і перед ним відкриваються нові перспективи в Європі. Відомо, що Еммін-паша після закінчення Кембриджського університету в Європі не поспішав повертатися в Стамбул: молодий вчений подає своє дослідження в ректорат на здобуття посади викладача Кембриджа (до слова сказати, написане французькою мовою), проте до сьогодні невідомі причини, чому Емін -паша не залишився в Лондоні в якості викладача. Якісь обставини змусили його повернутися в Османську імперію  тут його диплом був оцінений і дуже скоро він починає свою викладацьку діяльність.

Емін-паша незабаром стає одним з найбільш авторитетних османських учених свого часу в галузі точних наук і військової справи. У Стамбулі його карєра стрімко злітає  і через кілька років він вже високопоставлений чиновник ряду військово-освітніх відомств.

Після повернення з Англії тоді ще не Емін-паша, а Емін-бей отримує звання генерал-майора і, незважаючи на свій молодий вік, призначається директором Султанського військового училища  одного з провідних у галузі реформ навчальних військових закладів Османської імперії. Але це був тільки початок  через деякий час він отримує почесний титут паші, стає членом військової ради, а трохи пізніше і його головою.

Гідний син свого видатного батька, Емін-паша пройшов яскравий і насичений подіями життєвий шлях. Султан і державна рада  диван  високо цінували заслуги цього кримського татарина, який зробив для Османської імперії так багато в галузі освіти і військової справи. Тому немає нічого дивного в тому, що з часом Емін-паші пропонують очолити ще один почесний державний орган  меджліс і мааріф  свого роду міністерство освіти Османської імперії.

На жаль, сьогодні ми маємо дуже мало відомостей про те, як складалося особисте життя паші, і тому історикам ще тільки належить дізнатися про ті події, які були в житті цього кримського татарина.

На завершення відеосюжету ведуча доповнила інформацію про Емін-пашу, розповівши, що він був маршалом Османської імперії і командувачем військами Османа в Румелії, а трохи пізніше  губернатором Дамаска.

Після себе Емін-паша залишив ряд опублікованих (у тому числі і французькою мовою) наукових робіт з математики, фізики та військового мистецтва, які актуальні й донині.

Однак, це не єдиний кримський татарин, який залишив свій слід в історії в суспільно-політичному житті Османської імперії.

У статті Нарімана Абдульваапа, где розглядається тема кримськотатарської еміграції (хіджрет) та діаспори, називається чимало імен кримських татар  видатних діячів того чи іншого періоду.

Так, автором наводиться один з досить численних прикладів:

 Останній садразам (глава кабінету міністрів) Османської імперії Ахмед Тевфік-паша. Герай по материнській і батьківській лінії, який свого часу був, крім іншого, і посольським службовцем, й офіційним послом Османської держави в Італії, Австрії, Греції, Німеччини, Росії, Англії і т.д. Був одружений на швейцарці Елізабет Вольфісберг  дочці високопоставленого чиновника (начальника управління державної безпеки) м. Берна,  яка прийняла Іслам. Один з їхніх синів, Ісмаїл Хакки Окдай, випускник Берлінської Військової Академії, став зятем останнього Османського Султана  Мехмеда IV Вахідеддіна, один же з онуків, Гювен Окдай, взяв у дружини польську графиню Стенгієрську, що прийняла Іслам.

Особливий інтерес дослідника викликає тема участі кримських татар у становленні османсько-турецької освіти європейського зразка. Знову називається імя видатного османського математика, вченого-реформатора, провідного викладача знаменитої Султанської інженерної академії  Хусейна Рифки Кримського:

 Жодне з досліджень з історії реформ у сфері освітнього процесу в Туреччині у відповідний період не обходиться без того, щоб не віддати належне видатному кримському вченому і педагогу, що знав латинь, грецьку, французьку, англійську, арабську та перську мови, і забезпечив освітній процес необхідними навчальними посібниками власного авторства, в тому числі і перекладами з вищевказаних мов,  пише Наріман Абдульваап.

Як зазначає дослідник, присутність кримських татар на арені суспільно-політичного і культурного життя Османської імперії не обмежується лише безпосередньо османським періодом в історії Кримського ханства  з 1475 по 1774 рік.

 Контакти існували як до взяття османами Кафи  протягом XIVXV ст., так і після Кучук-Кайнарджййського миру  аж до двадцятих років XX століття. У результаті ми маємо імена сотень і сотень кримських татар та їхніх нащадків, що так чи інакше залишили слід в історії Османської держави.

Наріман Абдульваап також пише про те, що в історії спостерігається безперервне наростання присутності кримських татар, причому, як в «кількісному», так і в «якісному» відношенні:

 Особливо яскраво це спостерігається в період з кінця XVIII по 20-і роки XX століття. Причини відомі  вимушена масова еміграція. Нагадаємо лише, що, за відомостями ряду вчених, за вказаний період Крим змушені покинути щонайменше 1,8 млн кримських татар. Саме в цей період, який стосовно Криму і кримських татар можна охарактеризувати не інакше, як період національної катастрофи, кримські татари та їхні нащадки починають відігравати досить значну роль у суспільно-політичному, економічному і культурному житті Османської імперії, зокрема займаючи вельми високі, а часом ключові пости в державних управлінських структурах, а також отримувати широку популярність у сфері науки, освіти, літератури і мистецтва.

Кримських татар та їхніх нащадків, які займали вагоме місце в Османській імперії, можна розділити на кілька груп: це були і представники керівного апарату різних державних, адміністративно-політичних, фінансових і судових відомств, як у центрі (включаючи центральний уряд), так і в провінціях; і найвищі чини османського мусульманського духовенства; та представники управлінського апарату різних палацових служб; високопоставлені чиновники військових відомств; впливові сановники різних представницьких органів; видатні діячі науки, літератури і мистецтва.

 Якщо говорити докладніше про кожний з перерахованих вище пунктів, то вимальовується така картина,  пише дослідник.  Кримські татари є, насамперед, серед членів Диван-и хумаюн  Верховної дорадчої ради при султанові (поєднував функції державної ради і вищого судового органу), а також у складі інших владних структур, що виконували управлінські функції.

Кримтатари є серед глав різних фінансових відомств  міністрів (назир) фінансів, громадських робіт, вакуфів тощо, а також серед вищих чиновників митних, податкових, постачальницьких і різних сільськогосподарських служб, департаментів друку, освіти і т.д.

Особливо Наріман Абдульваап згадує про кримських татар, які були губернаторами (бейлербей, валі) різних провінцій (еялетів) і великих областей (санджаків) Османської імперії. Вихідці з Криму в різний час керували більш ніж тридцятьма османськими провінціями (Кефе, Туніс, Озю (Очаків), Боснія, Салоніки, Скопє, Прізрен, Крит, Адана, Трабзон, Хіджаз, Тирхала, Кастамону, Анкара, Румелі, Мараш, Шехрізор, Сілістра, Карс, Ніш, Кюстендил, Видин, Джаник, Ізміт, Нігболу, Кайсері та ін.).

Серед кримських татар  глави різних османських представницьких органів, зокрема Вищої ради юстиції (Меджліс-і вала), Державної ради (Шура-йі девлет), Військової ради (Сераскеріата  Дар-и шура-йі аскери) та ін., А також посли і посольські службовці Османської імперії в Австрії, Німеччині, Греції, Італії, Англії, Франції, Росії.

Як стверджує автор дослідження, є кримські татари і серед представників вищого османського мусульманського духовенства. Необхідно особливо виділити цілий ряд імен відомих суфійських наставників  шейхів  різних дервішеських орденів (кадірійя, хальветійє, накшбендійє, саадійє та ін.). Ниніс ми маємо відомості більш ніж про тридцять шейхів кримського походження, які очолювали відомі суфійські обителі як в Стамбулі, так і в провінціях. Збереглися і деякі написані ними трактати з теорії та практики суфізму, а також поетичні твори.

Дуже значним виглядає наявність кримських татар і в керівництві різних військових відомств. Що ж стосується військових звань, то представлений практично весь їх спектр: майори, полковники, генерали, маршали тощо.

Кримськими татарами вписані яскраві сторінки і в історію розвитку османської науки: математики, хімії, військової справи, медицини, так званих «мусульманських» наук (зокрема, мусульманського права  фікх), а також мистецтва  музики, каліграфії, годинникового мистецтва та ін. Не можна не сказати про кримських татар-поетів, письменників, літераторів, журналістів, істориків, які посіли гідне місце в історії османської літератури.

ВІДЕО: http://ru.krymr.com/media/video/27207612.html

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.