Півтисячі архітектурних шедеврів — спадщина Мімара Сінана

Півтисячі архітектурних шедеврів — спадщина Мімара Сінана
Сулейманіє
Півтисячі архітектурних шедеврів — спадщина Мімара Сінана
Мечеть Шехзаде
Півтисячі архітектурних шедеврів — спадщина Мімара Сінана
Мечеть Сокуллу Мехмеда-паші
Полтысячи архитектурных шедевров — наследие Мимара Синана
Хамам Хасекі Хюрем
Півтисячі архітектурних шедеврів — спадщина Мімара Сінана
Мечеть Міхрімах-султан
Півтисячі архітектурних шедеврів — спадщина Мімара Сінана
Півтисячі архітектурних шедеврів — спадщина Мімара Сінана
Півтисячі архітектурних шедеврів — спадщина Мімара Сінана
Полтысячи архитектурных шедевров — наследие Мимара Синана
Півтисячі архітектурних шедеврів — спадщина Мімара Сінана

Сінан — те єдине ім’я в архітектурі, за витворами якого ми можемо простежити наймогутнішу епоху Османської імперії.

Більшість його творів були побудовані у Стамбулі. Їх зводили з урахуванням топографічного плану і розміщували в спеціально обраних точках. Таким чином, багато в чому завдяки саме архітектурним шедеврам авторства Мімара Сінана місто постало перед сучасниками як музей під відкритим небом.

Про життя і творчість талановитого зодчого і вченого Мімара Сінана пише один із користувачів ресурсу Ykt.

Народився Сінан у санджаку Кайсері, в селі Агирнас. Точна дата його народження історикам не відома. Фігурують різні роки: 1489, 1494, 1495-й. Під час навчання в школі «Аджемі Огланлар», де виховували капікули (особиста гвардія султана, що складалася з рабів та ув’язнених) він любив займатися столярним ремеслом. Паралельно Сінан з пристрастю спостерігав за своїми вчителями і трудився на будівельних роботах.

За правління Сулеймана Пишного Сінан встиг взяти участь в походах на Белград (1521 г.), Родос (1522 г.), Мохач (1526 г.), Відень (1529 г.), Німеччину (1532 р г.), Іран і Багдад (1534- 1535 рр.). З жадобою нових відкриттів, незважаючи на брак часу та інструментів при собі, він спорудив три великі галери з метою перетнути озеро Ван.

Своїми інженерними шедеврами, створеними під час попередніх кампаній, Сінан удостоївся титулу «хасекі», що означає «наближений до султана». А в 1538-му, під час походу на Молдавське князівство, після того, як він у короткий час побудував міст через річку Прут, його авторитет лише зріс. У тому ж році, після смерті головного архітектора Аджема Алісі, цю посаду обійняв Сінан.

Під час різних походів великий зодчий ознайомився зі східною і західною культурами, а набуті військова дисципліна і самоконтроль дали можливість розширити кругозір, зокрема здобути безцінний досвід в архітектурі, що допомогло йому розробити свій неповторний стиль.

Протягом п’ятдесяти років служби на посту головного архітектора Мімар Сінан спорудив і відреставрував понад 477 шедеврів. Під час дослідження життя зодчого ми стикаємося з історією генія, який ніколи не задовольнявся своїми творіннями, який невпинно обдумував все нові і нові проекти, який постійно досліджував щось ще незвідане і вносив новизну в зовнішній вигляд своєї країни.

Сінан зробив істотний внесок у будівництво мечетей, які займають дуже важливу нішу в Османській імперії. Перший молитовний будинок, створений на посаді головного архітектора — мечеть Хасекі, в якій відбилися тенденції епохи. Але вже у наступній роботі в Ускюдарі під час будівництва мечеті Міхрімах-султан (1540–1548 рр.) було використано нововведення — найбільший купол був з трьох боків оточений напівкуполами.

Не закінчивши цю роботу, Сінан перейшов до будівництва мечеті Шехзаде (1543–1548). Він звів однокупольну споруду, що стояла на чотирьох опорах, а потім прилаштував напівкуполи, чим удосконалив архітектуру будівлі і збільшив висоту найбільшого купола, після чого мечеть стала схожою на піраміду. Мечеть Шехзаде — найкращий приклад будівлі з найвищими головними куполами. Всередині і ззовні можна побачити колони, які зведені на чотирьох опорах, але завдяки майстерності архітектора перетворилися в елемент дизайну. Адже якби вони були використані тільки як опори, то це могло б надати мечеті грубий вид. Колони такого типу були використані і під час будівництва мечетей Сулейманіє і Селіміє.

Сінан ніколи не припиняв проводити дослідження. Прикладом цього може послужити мечеть Рустема Паші, виконана в стилі восьмигранної зірки. Цю схему будівництва архітектор встиг випробувати ще в Едірне, щоб досягти досконалості. Мрія перевершити пишність мечеті Айя Софія спонукала його побудувати мечеть Селіміє, яка пізніше перетворилася в одну з найцінніших перлин османської архітектури.

Фундамент мечеті є ґрунтовним. У неї лише один купол, що створює цілісний і непорушний простір всередині. Наявність шестикутних і восьмикутних просторів не робить схожою цю мечеть з Айя Софією. Таким чином, остання перестала бути орієнтиром у будівництві мечеті Селіміє.

Архітектор, якому Султаном Сулейманом було довірено проведення води у Стамбул, успішно завершивши це дуже важливе завдання, що вимагало знань і навичок, зміг ще раз викликати захоплення падишаха. І незважаючи на те, що в період Османської імперії архітектори не посідали особливо важливого місця в державі, положення Сінана було іншим. Очевидно, що прослуживши на посаді головного архітектора в період правління трьох султанів, він зміг завоювати загальну любов.

Мімар Сінан ніколи не йшов на поводу у традицій. Він був людиною, яка вміла знаходити натхнення у всьому побаченому, яка до кінця свого життя постійно була у пошуках нового і залишилася символом османської та ісламської архітектури. Архітектор похований у власному мавзолеї (тюрбе) біля стіни мечеті Сулейманіє.
 

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.