Вчора, 22 травня, у Кримському інженерно-педагогічному університеті (Сімферополь, Крим) відкрився II Міжнародний симпозіум «Філологія, історія й культура кримських татар: традиції і сучасність».
В роботі симпозіуму беруть участь 163 учених з Німеччини, Польщі, Великобританії, Республіки Північний Кіпр, Азербайджану, України, Туреччини та Росії.
В офіційній частині з привітальним словом до учасників і гостей симпозіуму звернулися ректор КІПУ, професор Февзі Якубов, заступник Міністра освіти Криму Айдер Аблятіпов, координатор офісу ТІКА України в Криму Шакір Йилмаз, а також заступник Голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. Кожний у своєму виступі відзначив важливість подібних зустрічей, які не тільки сприяють єднанню тюркологів різних країн, але й сприяють відродженню культури, мистецтва, збереженню накопиченого духовного досвіду народу.
Після закінчення офіційної частини пленарного засідання, у привітальному засіданні перед присутніми виступили доцент університету Бількент (Туреччина), доктор історичних наук Хакан Киримли, історик Гульнара Бекирова, співробітник Інституту Тюркології (Німеччина) Хоттоп-Ріке, а також гостя з Великобританії М. Максудоглу.
Історик Хакан Киримли, який присвятив свій виступ проблемам вивчення історії кримськотатарського народу, сказав, що такий жалюгідний стан національної історіографії - результат політики, яку проводили стосовно народу з моменту падіння Кримського ханства і її чорного фіналу - депортації 1944 року. Однак, незважаючи на те, що історія Криму, а особливо Кримського ханства вивчена погано, саме зараз необхідно мобілізувати національні кадри і сили діаспори і створити науково-дослідний інститут, а надалі Академію історії кримськотатарського народу. Тим більше, що в народу для цього є всі передумови, зокрема, фахівці як у Криму, так і зарубежем. Наприклад, визнані історики Туреччини - Халіль Інальджик, Ільбер Ортайли та інші - кримські татари за походженням.
Історик Гульнара Бекирова представила науковій громадськості нові матеріали, що розповідають про депортацію кримськотатарського народу в 1944 році. Зокрема, це плани радянських військ по переселенню спецконтингенту (так був позначений кримськотатарський народ у звірячих зведеннях і планах радянського керівництва) у Судакському регіоні Криму 18 травня 1944 року. На кожне село були складені схеми розташування військ, місць збору і відправлення людей, точки розташування снайперів і т.д. «Велика кількість архівних документів ще не розглянута, не оприлюднена, є багато питань, наприклад, по чисельності й смертності народу в перші роки заслання», - сказав історик.
Цікаву тему для дослідження, яка зараз знаходиться в розробці, обрав для свого дослідження гість із Німеччини, співробітник Інституту тюркології Хоттоп-Ріке. Він займається проблемою іміджу кримських і казанських татар у Німеччині, а також досліджує фактори, які безпосередньо впливають на образ і уявлення про «татар» у німців. Матеріал для дослідження автор черпає в пресі, художній літературі, фольклорних джерелах (переказах, казках, легендах), а також у підручниках і довідниках.
За матеріалами Crimean.org
