Валентин Серовецький, капелан Майдану, який нещодавно вийшов із двомісячного полону в «ЛНР», розповів кореспонденту Радіо Свобода Євгену Насадюку про свою історію служіння Богу й людям, починаючи з часів Майдану, про полон у катівні підвалу луганської облдержадміністрації, про принизливу перспективу бути проданим у Росію, про біль від зради та забуття і радість від несподіваного порятунку мусульманами.
Саме Валентин був серед тих 10 небайдужих, які через 11 місяців після розгону Майдану 30 листопада 2013 року, вийшли на центральну площу вимагати від влади покарання відповідальних за побиття студентів.
Коли почалась ескалація на Сході, він разом з іншими священиками поїхав туди. А потім через вітання «Слава Україні» та свою «не донбаську прописку» потрапив у полон бойовиків. Разом з ним сепаратисти схопили якогось журналіста, кримськотатарську волонтерку й колишнього афганця з Центральної України. В полоні священика били за те, що благословляв правосеків та намагалися продати російським військовим.
«Росіяни платили за кожну потрібну їм людину. Але від нас відмовились. І нас 8 діб без їжі тримали у якомусь закинутому сільському КПЗ. Жінку не били й журналіста також. Він погодився на них працювати. Потім нас перевезли у Луганськ й посадили у підвал облдержадміністрації. З інших міст людей там майже не було. Їм простіше було вбити людину ніж тримати. Може тому що журналіст до них пішов ми і вижили. Мене змушували ховати вбитих. Навіть не на кладовищі, а на смітнику. Під обстрілами я поки яму рив, то і читав заупокійні молитви», - розповів Валентин Серовецький.
«Єдині хто якось намагались з’ясувати, чи ми живі взагалі, були мусульмани з Майдану. Шаміль, благослови Господи цю людину, через знайомих одновірців, у яких був великий бізнес в Луганську, дізнався де ми. Наші документи кидали на трупи, фотографували і викладали в інтернет. Рідним три рази показували «свідчення» моєї смерті. Але вони і брати мусульмани наче відчували, що я живий. Вони дивувались, як це 2 місяці у полоні і не міняють ні на кого. А потім мене несподівано привели до голови «ЛНР», Ігоря Плотницького. І він без пояснень сказав, що гроші, машину, документи не поверне, але можу йти сам. Журналіста раніше відпустили, а решту днями звільнили».
Зараз Валентин Серовецький має поламані ребра, гепатит С, і немає грошей для медичного обстеження через кредит, який він взяв ще під час Майдану, щоб прокормити родину.
«Мені простіше зараз поїхати назад до хлопців в АТО, аніж бентежити друзів. Хоча дивно так, кілька місяців тому спілкувався з Порошенком, Гелетеєм, Морозовим, а тепер ось так. Мені зараз соромно за тих, хто називав себе Майданом, а потім за гроші його розбирав як іуди.”
