Міністри закордонних справ України і Туреччини Костянтин Грищенко і Ахмет Давутоглу, Голова Радміну АРК Анатолій Могильов і Голова Меджлісу кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв зустрілися в Києві для обговорення шляхів вирішення проблем кримських татар. Ця зустріч стала можливою завдяки домовленостям, досягнутим під час недавніх переговорів Президента України Віктора Януковича та прем'єр-міністра Туреччини Реджепа Ердогана.
Головними темами обговорення стали питання, пов'язані з:
- прийняттям ВР України Закону про відновлення прав депортованих;
- відновленням статусу кримськотатарської мови на території Криму в якості однієї з офіційних мов;
- проведенням Міжнародного форуму з питання відновлення прав і вирішення соціальних проблем кримських татар;
- відновленням постійного діалогу Президента України з представницьким органом кримськотатарського народу;
- забезпеченням адекватного представництва кримських татар у виконавчих структурах влади АРК.
Ахмет Давутоглу зазначив, що відновлення прав кримських татар та вирішення найбільш гострих проблем буде сприяти подальшому зміцненню добросусідських і дружніх відносин між Україною і Туреччиною.
Підтримавши ідею проведення Міжнародного Форуму з проблем відновлення прав кримськотатарського народу, турецький міністр зазначив, що Туреччина візьме активну участь у роботі Форуму. На думку Давутоглу проведення Міжнародного Форуму було б доречним у наступному, 2013 році, коли Україна головуватиме в ОБСЄ. Попутно було порушено питання функціонування кримськотатарської мови. Глава турецького МЗС зазначив, що чисельність кримських татар на території Криму дозволяє визнати цю мову однією з регіональних відповідно до нещодавно прийнятого в Україні закону про мови. Могильов у своєму виступі підтримав ідею проведення Форуму, але за умови, що це буде не просто якась абстрактна дискусія, але захід, що принесе реальну допомогу у вирішенні проблем депортованих. Також він висловився на користь визнання кримськотатарської мови однією з регіональних на території Криму.
З приводу Міжнародного форуму Мустафа Джемілєв сказав, що Верховним комісаром ОБСЄ у справах національних меншин передана в Адміністрацію Президента України підготовлена концепція. Крім того, до кінця поточного року будуть завершені спеціальні дослідження, що проводяться під егідою Верховного комісара ОБСЄ міжнародними експертами по основним проблемам депортованих та шляхам їх вирішення. Глава Меджлісу також підтримав пропозицію про проведення Міжнародного форуму в період головування України в ОБСЄ. З питання статусу кримськотатарської мови Джемілєв зазначив, що у Меджлісу немає заперечень з приводу визнання його однією з регіональних. Але, в той же час, за словами Мустафи Джемілєва, у випадку з кримськотатарською мовою, в принципі невірно пов'язувати це питання з чисельністю кримських татар на своїй батьківщині. У своєму виступі голова Меджлісу також інформував учасників зустрічі про стан справ з прийняттям у першому читанні Закону України «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою». При цьому він висловив побоювання, що навіть після прийняття закону ВР України у другому читанні може послідувати «вето» Президента, оскільки в Адміністрації Президента працює частина з тих експертів, які у 2004 році стали причиною ветування Президентом Кучмою аналогічного закону, виступивши проти включення в нього ряду основоположних статей.
Найбільші дискусії викликали два останніх питання: про відновлення діалогу керівництва України з Меджлісом кримськотатарського народу і забезпечення адекватного представництва кримських татар у всіх гілках виконавчої влади в Криму.
Мустафа Джемілєв нагадав, що у травні 1999 року Президент Л. Кучма своїм указом створив «Раду представників кримськотатарського народу при Президентові України», до складу якої включались лише особи, що обираються самими кримськими татарами на Національному з'їзді (Курултаї). Але після президентських виборів 2010 року був виданий новий указ про «Раду представників», згідно з яким кількість членів «Ради» скорочувалася з 33-х до 19-ти, і в їх числі 11 осіб, які нікого, крім себе не представляють і кримськими татарами не обиралися. «Ми до сьогоднішнього дня не можемо точно сказати, хто ж придумав цю дискредитуючу Президента країни провокацію, адже кожній розсудливій людині абсолютно зрозуміло, що представники народу ніяк не можуть призначатися указами - вони можуть тільки обиратися самим народом. З нашої точки зору, було б найбільш правильним, якщо би був виданий новий Указ Президента про «Раду представників кримськотатарського народу», в якому була б відновлена колишня норма про те, що члени «Ради представників» обираються Національним з'їздом (Курултаєм) кримських татар та затверджуються Президентом », - сказав Джемілєв.
Анатолій Могильов з цього приводу сказав, що у нього немає сумнівів щодо рівня впливу та авторитету Меджлісу серед більшості кримських татар, але, відповідно до закону, Меджліс має бути зареєстрований в міністерстві юстиції як громадська організація або представницький орган кримських татар. І тільки тоді, на думку Могильова, виникне правова база для діалогу органів влади з Меджлісом. Мустафа Джемілєв категорично відкинув можливість реєстрації Меджлісу кримськотатарського народу в якості громадської організації, оскільки це не організація однодумців, число яких тільки в Криму становить понад тисячу, а представницький орган народу.
В якості тимчасового і компромісною заходу Ахмет Давутоглу запропонував розглянути питання про організацію регулярних зустрічей Президента України з делегацією кримських татар, куди входили б депутати Верховних Рад АРК і України. Голова Меджлісу, в свою чергу, зазначив, що така форма зустрічі вже пропонувалася Меджлісом, але відповідь поки не отримана.
Торкаючись питання про представництво кримських татар у структурах виконавчої влади автономії, Ахмет Давутоглу зауважив, що, згідно із заявою М. Джемілєва, їх число в органах влади не перевищує 3%, незважаючи на те, що вони становлять близько 13% населення автономії, а за твердженням Анатолія Могильова - число кримських татар в органах влади не менше 12%.
На думку Ахмета Давутоглу, було б доцільно провести дослідження цього питання, визначити точні цифри, і якщо існує такий різкий дисбаланс, то вжити заходів. Могильов повторив, що ніякої дискримінації за національною ознакою в автономній республіці немає, і чисельність кримських татар у структурах виконавчої влади відповідає їх загальній пропорції в чисельності населення Криму. М. Джемілєв зауважив, що названа ним раніше цифра 3% - застаріла, і зараз кримські татари представлені у владних структурах автономії ще менше, оскільки за останні два роки в органах влади відбулися подальші етнічні кадрові чистки. «Я передаю вам список звільнених за останні 2 роки кримських татар з 19 осіб, які займали більш-менш відповідальні пости в структурах автономії. Багато з них були звільнені навіть без спроб пред'явлення їм жодних претензій по роботі. Їм просто сказали, що вони «не вписуються в нову команду» і на їх місця взяли людей інших національностей, і тільки в двох-трьох випадках знову з числа кримських татар, але з політичних мотивів угодних партії влади або тих, що позиціонують себе як опозиція Меджлісу кримськотатарського народу », - сказав М.Джемілєв.
Підводячи підсумки проведеної дискусії Ахмет Давутоглу зазначив, що можна констатувати майже консенсус по трьом першим обговореним питанням. По двом іншим: по питанню про статус Меджлісу як представницького органу кримськотатарського народу і по ситуації з представництвом кримських татар у структурах влади - можна говорити про бажання сторін знайти взаєморозуміння, але необхідна подальша робота в цих напрямках.
За матеріалами Qtmm.org
