Кримські татари бояться за своє майбутнє

1
Сейдамет Смаїлов охороняє штабель цегли, яка, як він сподівається, піде на спорудження нової грандіозної мечеті.
15.09.2010
Оцініть статтю: 
(229 оцінки)
oksana
Зображення користувача oksana.

Для багатьох кримських татар головна проблема полягає в тому, що вони позбавлені можливості відновити права на землю, повноправними господарями якої вони були перед депортацією. Вони звинувачують владу в практично повній бездіяльності в питанні реінтеграції татар в українське суспільство.

Сейдамет Смаїлов охороняє штабель цегли, яка, як він сподівається, піде на спорудження нової грандіозної мечеті.

«Я тут уже 960 днів, а сьогодні пішов 961-й», - говорить бувалий татарин, жмурячись під яскравим кримським сонцем.

Сейдамет Смаїлов майже 3 роки живе один у напівзруйнованій хатині поряд зі жвавою трасою в Сімферополі, і все тому, що він виконує життєво важливе завдання: охороняє купу цегли.

Для нього це не просто цегла: одного разу, як він сподівається, вона стане частиною нової грандіозної мечеті, яку кримські татари планують побудувати поряд із тим місцем, де він живе.

«Я не думав, що все затягнеться так надовго, але я обіцяв виконати це завдання, і я його виконаю», - говорить Смаїлов.

«Це важливо для кримських мусульман, – і для моїх власних дітей».

Проте місцева влада Кримського півострова на Україні заблокувала рішення про початок будівництва цього прекрасного архітектурного зразка, – ще один приклад, скаржаться татари, дискримінації, з якою вони змушені миритися на своїй рідній землі.

Смаїлов говорить, що готовий чекати стільки, скільки буде потрібно: «Ви повинні відстоювати й захищати свої власні права».

Трагічна історія

Історія кримських татар трагічна: близько 200 тисяч їх представників було насильницьки депортовано скопом до Центральної Азії радянським вождем Йосипом Сталіним в 1944 році, після брехливих звинувачень у співпраці з нацистською Німеччиною.

Врешті-решт їм дозволили повернутися назад, в умови похмурого життя Радянського Союзу, і тепер вони складають близько 12 % всього кримського населення, на півострові, яким розпоряджається домінуюче число етнічних росіян.

Для багатьох татар головна проблема полягає в тому, що вони позбавлені можливості відновити права на землю, повноправними господарями якої вони були перед депортацією. Вони звинувачують владу в практично повній бездіяльності в питанні реінтеграції татар в українське суспільство.

Це почуття образи провокує деяких із них на радикальні заходи, наприклад Даніяла Аметова, натхненника самовільного переселення на захоплені землі, який вирішив діяти, щоб повернути назад те, що татари вважають по праву своєю територією.

«Коли влада відмовила нам, довелося організовувати самих себе, тому що земля наших предків була відібрана і віддана російським, і наше історично успадковане майно було втрачене», - пояснює Аметов.

«Це приклад само-допомоги, яка перетворилася на рух опору».

Відчай і рішучість

Через заборону на зведення будинків, татари захоплюють ділянки землі, ставлять на них маленькі кам'яні халупи, що вказують на права володіння, і мало-помалу будують великі будинки на конфіскованих за своєю ініціативою ділянках.

Сотні аскетичних кам'яних халуп стоять групами разом на порослих чагарником майданчиках у передмістях Сімферополя. Але ці смутні маленькі поселення не просто результат безрозсудності; вони також є символом татарської рішучості відновити тут свої рідні громади.

Місцева влада неодноразово попереджала, що захоплення землі – злочин, який збільшує міжнаціональне напруження.

Голова Кримського регіонального парламенту, Володимир Константинов, останнім часом наполегливо переконує татар не «політизувати» земельне питання, щоб Крим зміг «дивитися в майбутнє і не повторювати помилки минулого».

Татари представлені в регіональному парламенті, і це демонструє, за задумом властей, залученість татар у політичне життя регіону.

Крім того, Константинов наполягає, що його адміністрація робить усе можливе, щоб допомогти татарам у переселенні, не зважаючи на недостатність фінансування.

Але один із поселенців у Сімферополі, Мухтерем Емір-Усейн, що побудував дім для дружини й дітей після повернення із заслання, наполягає на тому, що в нього не залишалося іншого шляху, як зважитися на прямі дії.

«Для мене слова «самозахоплення землі» дуже неприємні», - говорить він.

«Якщо уряд не робить жодних кроків, щоб допомогти нам відновити наші права на нашій рідній землі, це змушує нас самим відновлювати справедливі умови нашого життя».

Антитатарська пропаганда

Мустафа Джемільов герой для багатьох татар. Він був депортований Сталіним у дитячому віці окремо від своєї сім'ї, а пізніше провів роки у засланні як дисидент під гнітом радянського режиму. Нині він очолює татарське політичне об'єднання, «Меджліс».

Джемільов переконаний, що з тих пір, як проросійський уряд прийшов до влади на Україні раніше цього року, антитатарська пропаганда стала інтенсивніша.

«Будь-який випадок, якось пов'язаний із кримськими татарами, роздувається. Кожен намагається виставити нас у негативному світлі», - говорить Мустафа.

Крим був частиною Росії, поки в 50-х роках радянське керівництво не подарувало півострів Україні.

Сьогодні деякі промосковські регіональні політики відкрито апелюють до ідеї возз'єднання з Росією, – ідеї, яку підтримують безліч етнічних росіян у Криму, але яка глибоко турбує татар, тому що в ній вони бачать потенційну загрозу.

Джемільов стверджує, що новий уряд України дозволяє рости сепаратистським настроям у країні.

«Агресивні, фанатичні проросійські групи стали посібниками держави, тоді як кримські татари – вороги як для влади, так і для фанатичних проросійських сил; ось чому ми знаходимося в дуже складній ситуації», - заявляє Джемільов.

Порожні обіцянки

Місцева влада по-різному дивиться на те, що конкретно мав на увазі український президент, коли оголосив про бажання вирішити татарські проблеми.

«Новий президент України Віктор Янукович вважає своїм обов'язком взяти справу під особистий контроль», як стверджує голова регіонального парламенту.

Проте кримські татари багато разів чули подібні обіцянки в минулому, і через 20 з невеликим років з початку повернення з вигнання деякі люди втратили надію на те, що влада зробить щось реальне, щоб допомогти їм.

Як вважає поселенець Мухтерем Емір-Усейн: «Ми не можемо ні на кого сподіватися, тільки на себе».

За матеріалами «Аль-Джазіра» (переклад з англ. perevodika.ru)

Посилання на тему:

Новини

Президент розпорядився до листопада внести до парламенту законопроект про відновлення прав депортованих

Янукович обіцяє вирішити насущні проблеми кримських татар

Кримський уряд затвердив план заходів щодо облаштування і соціально-культурного розвитку репатріантів

Заступник голови Меджлісу: Янукович підійшов до проблем кримських татар половинчасто

Статті

У пошуках національної ідеї

На що кримським татарам очікувати від нової влади?

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.