Вночі 23 жовтня в аеропорту «Бориспіль» приземлився літак з українськими паломниками на борту. Усі 158 віруючих з почуттям виконаного обов'язку повернулися в Україну, де їх уже зачекалися рідні, близькі та друзі. Яким був хадж цього року? Паломники запевняють, що він відрізнявся від попередніх років.
Випробування хаджу позаду, з честю виконано всі ритуали. Радість, легкість і надія, що Всевишній прийме всі намагання і зусилля, проглядалися на щасливих обличчях українських мусульман. Програма перебування в Королівстві Саудівська Аравія розпочалася для українців з відвідин Міста Пророка, променистої Медіни. Паломники відвідали гору Ухуд, мечеть Куба і Мечеть двох кибле і, звичайно ж, Мечеть Пророка (мир йому і благословення). А потім була Мекка, умра, мечеть Аль-Харам, початок хаджу ... Міна, долина Арафат, дуа до заходу сонця, Джамарат, свято Ід аль-Адха ... Світлі спогади про відвідини святих місць, близьких серцю кожного вірянина, на все життя залишаться в пам'яті тих, хто хоча б один раз побував у Будинку Аллага. Спеціально для читачів газети «Арраід» брати і сестри, які побували в хаджі, розповідають про свою поїздку до Саудівської Аравії.
Енвер Мамутов, Бахчисарай:
Хвала Аллагові! Цього року мені пощастило здійснити хадж. Крім того, що я сам здійснив паломництво, я також супроводжував у цій дивовижній і незабутній поїздці свою матір. Тільки за допомогою Всевишнього я зміг реалізувати свою давню мрію і побувати в Будинку Аллага! Я вдячний організаторам хаджу, які доклали усіх зусиль, щоб зробити поїздку максимально приємною і комфортною.
Севіля Абілєва, Севастополь, смт. Штурмове:
Враження від поїздки до Будинку Аллага неймовірні. Відверто кажучи, я досі не прийшла до себе... Мене вразило, наскільки в хаджі люди відірвані від буденщини мирського життя: їх не хвилюють машини, гроші, одяг. Паломники стурбовані тим, що їх очікує в світі вічному, і тим, що вони приготували до Судного дня. Усі поводилися толерантно і виховано, якщо зачіпали когось у натовпі, але якщо випадково штовхали жінку... Я була свідком ситуації, коли чоловік зіткнувся з жінкою. У його очах був жах від скоєного, він намагався всіляко вибачитися перед нею! Мій чоловік мені пояснював, що якщо хадж змінив людину, то Аллаг прийме хадж. Я вважаю, хадж не тільки змінив мене, він сприяв переосмисленню уявлень про світ, життя, цінності. Паломництво стало для мене дуже важливою сходинкою у пізнанні ісламу.
Ленура Аблямітова, Крим, с. Калинівка:
Побувати в Мецці і Медині — велике щастя, але потрапити туди з такою почесною місією — хадж — це найкраще, що могло трапитися зі мною в житті. Я ніби потрапила у казку, у якій можна зустріти найблагородніших людей, чисті стосунки, прекрасне спілкування. А відвідини Мечеті Пророка (мир йому і благословення), здійснення там намазу — найпрекрасніше, ні з чим не зрівнянне відчуття! Іноді прочани, розповідаючи про свої враження про хадж, лякають нестерпною спекою, нестачею їжі. Я не відчула жодних незручностей! Навпаки! Аллаг полегшує дорогу! У всьому панувала благодать, усе було святковим, незвичайним, легким і прекрасним! Треба молити Аллага Милостивого і Милосердного про те, щоб усі мусульмани мали можливість побувати на Святій землі! І, звичайно ж, мені дуже хочеться знову повернутися туди і знову торкнутися цієї землі в молитві до Аллага.
Заміра Абілева, Крим, Нижньогірськ:
Ми вирушили в хадж усією сім'єю. Завдяки Аллагові Милостивому і Милосердному мої сини супроводжували мене і невістку. Я давно мріяла здійснити паломництво, але навіть уявити не могла, наскільки я зазнаю змін, якою мырою зміниться моє уявлення про світ і людей. Із розповідей очевидців цієї незвичайної і високої місії, я чула про силу вражень і відчуттів, але, як з’ясувалося, гострота сприйняття була ще сильнішою, ще міцнішим став мій іман. Я зрозуміла, що іслам — це істинна релігія, і якщо до хаджу я ще не могла остаточно покритися, то тепер не можу собі дозволити зняти хустку навіть удома. Я зміцнилася у своїй богобоязливості.
Рустем Абілєв, Севастополь:
Цього року нам з братом вдалося здійснити хадж разом з матір’ю і моєю дружиною. Уже те, що з веління Всевишнього ця поїздка відбулася, — велике щастя і Милість Аллага! А враження від побаченого — неймовірні! Тільки те, що імами, які проводили молитви, плакали на третьому-четвертому ракяті, вражає до глибини душі! Відчувати єдність зі своїми братами по вірі, відчувати плече, підтримку мусульман, молитися у тій же мечеті, у якій молився наш пророк Мухаммед (мир йому і благословення) — чи не у цьому щастя?! Хадж ще більше зміцнює нашу віру, змушує замислитися про вічність і Судний день.
Руслана Марцинишина, Київ:
Паломниць з України було п'ятдесят осіб. Київ представляла тільки я, інші ж сестри здебільшого були мешканнками Одеси, Харкова, Криму... Звичайно, у кожного мусульманина є багато очікувань, але побачене і почуте вражає, перевершуючи всі сподівання. Незабутнім є відчуття себе гостем Всевишнього й усвідомлення можливості оцінити ступінь своєї віри, свою щирість і готовність поклонятися Йому. Заворожує почуття єдності мільйонів мусульман: начебто кожен сам по собі, але водночас відчуваєш себе невід'ємною частинкою умми, у якій панує атмосфера взаємодопомоги і взаємопідтримки.
Володимир Фриндак, Київ:
Цього року людей було значно менше, і це дуже полегшило вчинення обрядів хаджу. Зараз у Мецці ведуться роботи з розширення території Забороненої мечеті, і деякі нові місця вже відкрили для паломників. Проект решти змін розміщено на величезному банері, щоб кожен прочанин міг ознайомитися. Мені дуже сподобалося, як цього року налагоджено роботу з забезпечення чистоти і полегшено умови здійснення хаджу для інвалідів і літніх людей, для яких зробили спеціальний пандус навколо Кааби, а також ескалатори дорогою до Джамарата.
Тарік Сархан, Київ:
Влада королівства серйозно підійшла до питання забезпечення порядку у місці такого великого скупчення людей: було налагоджено регулярне вивезення сміття з долини Міна. Якщо в попередні роки воно накопичувалося біля наметів і тертторію прибирали тільки після завершення обрядів хаджу і від'їзду паломників, то цього року його регулярно спресовували в спеціальних пунктах і вивозили, що спряло забезпеченню чистоти і порядку в наметовому містечку.
