Представники понад 130 національних меншин проживають нині в Україні. Серед них найбільш вразливими до всіляких геополітичних потрясінь є діти. Про те, як зробити їх життя в Україні більш безпечним і комфортним, йшла сьогодні мова під час засідання в УКРІНФОРМі міжнародного круглого столу на тему «Формування міжкультурного діалогу у дитячому середовищі», що його організував Фонд «Відкрита політика» за сприяння посольства Швейцарії в Україні, повідомляє кореспондент агентства.
Відкриваючи засідання, у роботі якого взяли участь представники державних, громадських, закордонних і консульських установ та організацій, національних меншин, генеральний директор Фонду Ігор Жданов наголосив, що сьогоднішня акція відбувається у знаменний день - Міжнародний день прав людини. Тому головне завдання, підкреслив він, яке стоїть перед Фондом «Відкрита політика», - це поліпшення стуації щодо дотримання прав дітей національних меншин і формування культурного діалогу між ними. «Державна політика у цій сфері останнім часом дещо активізувалася. Однак більшість положень нормативно-правових актів мають декларативний характер, оскільки дається взнаки відсутність стратегії і системного підходу з боку державних органів», - зазначив він.
Задля підвищення ролі державної політики у цій сфері потрібна системна і цілеспрямована робота між державними органами влади та громадськими організаціями, наголосила у своїй програмній доповіді «Аналіз державної політики України у сфері дотримання прав дітей національних меншин та формування міжкультурного діалогу» заступник Фонду Ірина Жданова. На її думку, дуже важливими складовими такого поєднання є науково-методичний та інформаційний супровід з питань формування міжкультурного діалогу між нацменшинами, які проживають в Україні. «Результати пілотного соціологічного дослідження, що їх недавно проводив Фонд, засвідчили, що стан дотримання прав дітей національних меншин в Україні та рівень їхньої інтеграції в українське суспільство вищий від середнього», - підкреслила вона. Проте зупинятися на цьому не варто, зазначила заступник гендиректора Фонду. Зараз, на її думку, вкрай необхідно напрацювати нормативно-законодавчу базу для вирішення всіх питань, пов'язаних із перебуванням дітей нацменшин в Україні.
Радник посольства Швейцарії в Україні Івана Вагнер зазначила, що подібні проблеми час від часу постають і в її рідній країні, яка має вікову історію проживання з представниками багатьох нацменшин, у тому числі й арабської меншини. Недавно, зауважила вона, на її батьківщині відбувся загальнонаціональний референдум щодо будівництва мінаретів. Понад 50 відсотків населення країни, підтримувані в цьому заході міністром закордонних справ Мішлін Кальмі Рай, висловилися проти такого будівництва. «Ми протестували не проти мусульманського населення - ми висловили протест проти такого майбутнього», - підкреслила вона. Посол наголосила, що в активній пропаганді толерантного й правового ставлення до національних меншин не варто забувати і про конституційні права та інтереси корінного народу.
В той же час професор сучасних ісламських наук Оксфордского університету Тарік Рамадан стверджує, що швейцарці проголосували за заборону мінаретів зі страху. «Народ пішов на повідку у маніпуляторів, які зіграли на емоціях і занепокоєнні людей», переконаний вчений.
За матеріалами УКРІНФОРМ
Посилання на тему:
Новини
Міжетнічні проблеми у Криму створюються штучно
У Криму пройшла III наукова конференція, присв'ячена міжетнічним і міжконфесіональним відносинам
Духовне управління мусульман «Умма» закликає не розпалювати ісламофобію в Україні
В Україні не працюють механізми покарання расистів і ксенофобів
Статті
Культура толерантності в Ісламі
Міжконфесійні конфлікти у Криму роздмухують політики і медійники, - думка експерта
Расизм та ксенофобія в Україні – нові виклики у сфері захисту прав людини
