20 січня 1991 року на загальнокримському референдумі більшість кримчан висловилися за відновлення Кримської автономії, що визначило статус Криму у складі України.
Враховуючи волю народу, 12 лютого 1991 року Верховна Рада УРСР ухвалила Закон «Про відновлення Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки». У період загальної ейфорії суверенізації Крим пережив чи не весь світовий досвід державного будівництва, зокрема президентську і парламентську форми правління і період лихоліття — без Конституції і повноважень, не раз опинявся на межі міжнаціональних і соціальних конфліктів.
Як зазначається в публікації Te-News, кримчанам вистачило мудрості не переступити межу і з точки зору здорового глузду побудувати конструктивні відносини з державою, між органами влади, людьми різних національностей, що було необхідною передумовою для соціально-економічного розвитку.
На початку 2014-го року зусиллями Російської Федерації та її агресивними діями стосовно України ці передумови було віроломно перекреслено, кримська територія окупована, а кримське суспільство позбавлене привілеїв української автономії. Український народ, що відрізняється від російського агресора своєю толерантністю, консолідувався. Почалася боротьба за мирне повернення Криму, який і зараз за чинними міжнародними протоколами є територією України.
