Кримськотатарські журналісти об’єдналися в Медіа-платформу

Кримськотатарські журналісти об’єдналися в Медіа-платформу
Про реальні загрози, що нависли над кримськотатарською мовою, про наявні шанси її відродження і реанімаційний інструментарій пише відомий тележурналіст Осман Пашаєв
09.06.2017
Оцініть статтю: 
(12 оцінки)
editor
Зображення користувача editor.

Журналісти з-поміж кримських татар об’єдналися у Кримськотатарську медіа-платформу, щоб за 9-ою статтею резолюції Європарламенту від 4 лютого 2016 року, яка рекомендує Єврокомісії допомогти «ATR та іншим кримськотатарським медіа», зробити свій внесок у збереження і відродження кримськотатарської мови, якій загрожує зникнення.

Про реальні загрози, що нависли над кримськотатарською мовою, про наявні шанси її відродження і реанімаційний інструментарій пише на своїй сторінці в соцмережі Facebook відомий тележурналіст Осман Пашаєв:

— Звичайно, ще років п’ятдесят з’являтимуться фанатики рідної мови, як Афізе Юсуфкизи, Абдураман Егіз або Мурат-оджа. Але вони будуть, швидше, екзотикою. Їх можна буде показувати туристам і захоплюватися ними так само, як мешканцями Асканії-Нова. Звичайно, кримськотатарську мову вивчатимуть і в Києві, і в Москві. Нею випускатимуть пластмасові телепрограми і співатимуть народні пісні. Збережеться мертва форма мови, яку використовуватимуть для ритуальних цілей на непотрібних телеканалах по обидва боки перешийка.

Чи можна реанімувати кримськотатарську мову? Практично неможливо, і навіть офіційний статус і документообіг не врятують її від зникнення. Причина — глобалізація плюс політична та економічна кон’юнктура. Але є маленький шанс. І він теж існує завдяки глобалізації. Через класичне телебачення, точніше — через телевиробництво. Якщо говорити відверто, то через теленаркотики, на яких сидять 75–80% людей.

Потрібно лише визначитися з контентом, на який підсяде велика частина 300-тисячного корінного населення півострова, який цілком і повністю перебуває в окупації на території під санкціями і поза вимірами комерційної аудиторії.

Для цього треба вивчити рейтинги панелі Nielesen (а до них був GFK) і подивитися, які фільми, серіали, мультфільми і талант-шоу отримують або отримували аудиторію 10–25% в Україні, Туреччині або Польщі. Напевно, це шоу «Голос», швидше за все, це серіали типу «Доктора Хауса», звичайно, це мультфільм «Gravity falls». На початковому етапі не потрібно придумувати «оригінальний» контент — необхідно зосередитися на форматних продуктах, перевірених піплметром.

Далі потрібно думати, як переконати правовласників і покупців комерційно успішного продукту в Україні, що його виробництво або дублювання кримськотатарською мовою є соціальним проектом з порятунку мови і народу, який опинився в окупації. Потрібно переконати зацікавлені сторони, що контент під такий проект необхідно надати на умовах «про боно». Потрібно гарантувати, що дубльовані, озвучені або зняті кримськотатарською мовою вони не вплинуть на український, російський або турецький ринок.
Потрібно буде взяти зобов’язання під загрозою жорстких санкцій, що це буде винятково кримськотатарське озвучування (виробництво) без субтитрування іншими мовами.

І третій етап — це пошук коштів на переклад, оплату акторів дубляжу, звукорежисерів, техніки тощо, щоб перетворити лідерів телерейтингів на шоу кримськотатарською мовою.

Якщо почати це робити сьогодні, то до моменту вимирання (вибачте за це слово) додепортаційного покоління носіїв, ми зможемо отримати нову популяцію мовців кримськотатарською мовою як основною. Якби не окупація, то це вже починалося та існувало короткий проміжок часу в 2011–2014-х. Точніше з 2013 по 2014-й. Не стільки навіть завдяки ATR, скільки через дитячий телеканал Lale, який 24 години на добу вів мовлення кримськотатарською, заповнивши ефір дубльованими кримськотатарською мовою американськими мультфільмами та фільмами.

Я знаю людей, які вивчили мову завдяки ранковому шоу «Sabah erte ATRde». Тому що це був аналог «Сніданку» кримськотатарською.
Кримські татари не живуть в лісах Амазонки і не дивитимуться умовний «ТБ Табачук» — нехай він йтиме тричі кримськотатарською. Запас побутової лексики в 200–300 слів навіть у зросійщених кримських татар дозволяє підсадити на теле- або відеоконтент рідною за однієї умови — він повинен бути не гірший, ніж українською та російською.

За короткий термін відбудеться пожвавлення розмовної мови, якщо підсунути носіям декількох десятків побутових фраз продукт, який викликає телезалежність. Для одних це «Картковий будиночок», для інших «Восьме почуття». Звичайна римська формула: «хліба і видовищ». Але підкреслюю ще раз — тільки дуже якісний і перевірений піплметром продукт можна буде використовувати як телеобстріл. Інфраструктура для цього є — у більшості кримських татар в будинках є супутникові антени, а частина контенту потраплятиме в соцмережі. Можливо, вже через 2–3 роки після початку реалізації проекту можна буде говорити про переклад кримськотатарською мовою «Гаррі Поттера» чи серії книг Толкіна.

Можливо, років через десять кримськотатарською мовою масово дивитимуться новини і почнуть читати художню літературу. Можливо, через двадцять років кримськотатарській мові знадобиться науково-популярна, вузькопрофільна і спеціалізована лексика. І судячи з тієї пасіонарності, яка присутня у кримських татар, це станеться, але до сих пір ми не сформували покроковий план, за яким потрібно реалізовувати системний проект з реанімації мови.

ATR і Lale сьогодні не роблять і 10% того, що було до окупації. Але створення кримськотатарських редакцій на UA: Крим, іномовному UA:TV та «Радіо Свобода» без розуміння, як відроджувати мову, що зникає, мало чим відрізняється від дій окупаційної влади, яка рапортує про 58 або 78 «кримськотатарських ЗМІ в Російській Федерації».

Два в минулому успішних кримськотатарських телеканали, вигнаних окупантами, в особистій власності Ленура Іслямова. Мабуть, існує непублічна домовленість змусити Іслямова передати канали лояльним власникам, оскільки фінансувати або сприяти їх появі в кабельних мережах України — означає посилювати непередбачуваного Іслямова.

Розуміючи, що розважальний і дитячий контент кримськотатарською є якщо не єдиним, то головним інструментом відродження мови, журналісти з-поміж кримських татар об’єдналися в Кримськотатарську медіа-платформу.

Для того, уникнути спекуляцій про «монополіста», «приватний бізнес», ми об’єднуємося в Професійну спілку. Якщо замість взаємного знищення всі зацікавлені сторони підключаться до проекту, то роботи вистачить усім — каналам Іслямова, «каналам Неіслямова», Суспільному і «Несуспільному».

Тому що найважливіша частина проекту — мати підтримку серед професіоналів-кримських татар у Криму, які відгородилися від дійсності і вже ні від кого нічого не чекають.

Ми розуміємо і ті небезпеки, які виникали в українських громадських об’єднаннях в останні роки: вони або перетворювалися в лідерські проекти, або в грантові структури кількох людей, або розколювались через скандали.

Тому ті сім осіб, які зібралися на першу зустріч, ухвалили рішення, що всі члени організації по півроку будуть главами правління, а саме правління складатиметься з трьох осіб (чинний глава, попередній глава правління і майбутній глава правління). Крім того, Кримськотатарська медіа-платформа сформує Наглядову раду з людей, компетенція і репутація яких викликатиме довіру як в Україні, так і у кримськотатарської спільноти.

Правління першого складу: Севгіль Мусаєва, Алім Алієв і Рустем Халілов. Глава правління з 1 липня 2017 року по 31 грудня 2017 року — Севгіль Мусаєва.

Довідково:

Кримськотатарська мова (Qırımtatar tili, Qırımtatarca) або кримська мова (Qırım tili, Qırımca) — мова кримських татар, належить до тюркських мов, що входять в алтайську сім’ю. Писемність на основі латинського алфавіту і кирилиці. До 1928 року для кримськотатарської мови використовували арабський алфавіт, з 1928 по 1939 — латинський (так званий «новий тюркський алфавіт» (НТА), відомий також як Яналіф), з 1939 — кирилицю. З 1990-х років відбувався поступовий перехід на латинізований алфавіт, затверджений постановою Верховної Ради Криму в 1997 році. Цей алфавіт відрізняється від використовуваного в 1930-і роки та є турецьким алфавітом з додаванням двох додаткових букв Q і Ñ. Нині використовуються як кириличний, так і латинський алфавіти. В інтернеті поширеним є латинський алфавіт, а більша частина друкованої продукції поки випускається кирилицею. Кожна з трьох етнографічних груп кримських татар (тати, ногаї та південнобережці) має свій діалект.

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.