Киянам показали заборонений в 1937 році кримськотатарський фільм

Киянам показали перший кримськотатарський фільм «Алім», заборонений в 1937 році
У фойє Національного музею літератури організована невелика експозиція про фільм «Алім»
У фойє Національного музею літератури організована невелика експозиція про фільм «Алім»
У фойє Національного музею літератури організована невелика експозиція про фільм «Алім»
Майстер Рустем Скібін − серед організаторів показу фільму «Алім»
На показі фільму «Алім» організована виставка предметів кримськотатарського начиння
На показі фільму «Алім» організована виставка предметів кримськотатарського начиння
Глядачі на показі кінофільму «Алім»
20.11.2015
Оцініть статтю: 
(443 оцінки)
editor
Зображення користувача editor.

У Національному музеї літератури України відбувся показ першого кримськотатарського фільму «Алім», премєра якого відбулася в 1926 році. Показ стрічки організував Київський музей Миколи Бажана, Центр Довженка спільно з громадською організацією «Ель-Чебер» і центром культури і ремесел «Тамга». Серед організаторів був і відомий кримськотатарський художник-кераміст Рустем Скібін.

У фойє Національного музею літератури також була організована невелика експозиція про фільм «Алім».

Глядач зміг побачити рідкісну картину перший кримськотатарський художній фільм, знятий в епоху німого кіно на кіностудії Довженка. Сценарій до фільму за пєсою кримськотатарського драматурга Умера Іпчи написав український поет Микола Бажан.

Як повідомляє Агентство Кримські Новини, актор театру і кіно Едем Таіров і завідувачка музею-квартири Миколи Бажана Людмила Резнікова розповіли про історію створення кінофільму «Алім» та участь у роботі над кінотвором письменника Миколи Бажана:

«Алім» отримав широке визнання відразу після премєри в Криму в 1926 році показ йшов з аншлагами і переповненими залами, а в 1927 році фільм був показаний у Берліні та Парижі.

Проте вже через десять років після виходу картина Георгія Тасіна «Алім» потрапила під заборону, а копії стрічки наказом «Українфільму» було вирішено знищити. Хоча вже сам вихід фільму можна вважати унікальним, оскільки це був перший художній фільм тюркських народів Радянського Союзу.

«Алім», як і велика кількість інших картин 1920-х років, має пропагандистську спрямованість у контексті боротьби з поміщиками і заможними селянами, проведену в той час на всьому радянському просторі. Крім того, він може бути подвійно цікавим для глядача, оскільки дає можливість познайомитися зі зниклим Кримом, якого вже практично немає. З Кримом кінця XIX століття з його вузькими вуличками міст, чистими доглянутими будинками, обробленими виноградниками і красивою природою.

Кінострічка є екранізацією легенди про Аліма Азамат-оглу, якого вважають своєрідним кримськотатарським Робін Гудом. Ця людина дійсно жила у Криму в кінці XIX століття і з часом стала героєм численних народних переказів. Він народився в селі Копюрлікой (нині Черемисівка, Білогірський район). У Карасубазарі (Білогірську) Алім служив у багатого караїмського поміщика Соломона Бабовича і, згідно з легендою, закохався в хазяйську дочку Рахіль, що не сподобалося її батькові, тому той і заточив свого працівника у вязницю. Вийшовши на свободу, Алім став розбійником, однак награбоване віддавав простим людям, захищав їх від свавілля поміщиків.

У сучасному Криму в Білогірському районі встановлено памятник кримськотатарському герою Аліму Азамат-оглу.

Головну роль у фільмі зіграв актор Хайрі Емір-заде, який першим отримав звання Народного артиста Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки. Однак, доля артиста трагічна він помер у злиднях в 1958 році, місце його поховання невідоме.
Ті, глядачі, що прийшли на показ фільму, могли також ознайомитися з виставкою кримськотатарської начиння: предметами побуту і виробами народного прикладного мистецтва.

Показ фільму «Алім» у Києві
Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.