Меджліс кримськотатарського народу та Кримськотатарський ресурсний центр розпочали інформаційну та адвокаційну кампанію «Повернемо назви — повернемо Крим», у межах якої ініціюють повернення населеним пунктам, водним об’єктам, залізничним станціям тимчасово окупованого Росією Криму історичних назв.
Про це, як повідомляє Державна служба з етнополітики та свободи совісти, на пресконференції в «Укрінформі» заявив голова правління Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв.
За словами Барієва, Меджліс і Кримськотатарський ресурсний центр підготував листи до Кабміну, щоб розпочався процес підготування постанови Верховної Ради про перейменування населених пунктів тимчасово окупованого Криму:
— На сучасному етапі відновлення історичної топоніміки Криму це не просто відновлення справедливости, а інструментарій для деокупації півострова. Коли наша держава, наші представники Сил Оборони боронять нашу країну, звільняють окуповані російськими загарбниками території, з іншого боку війна також триває на інформаційному та на ідеологічному рівні.
Барієв зауважує, що повернення історичних назв у Криму — один із «ключів» для деокупації півострова, адже самі росіяни використовують колонізаторські та комуністичні назви як засіб придушення національної ідентичности:
— Окупанти нині продовжують політику колонізації своїх попередників. Наприклад, у Мелітополі перейменовано вулиці, в Сімферополі з’явилася вулиця ім. Путіна, а також кримчан-зрадників — цих людей героїзують на окупованих територіях.
Голова Меджлісу Рефат Чубаров пояснив, що така політика окупантів має глибинну насильницьку ідеологію:
— Сутність Російської імперії, потім СРСР, а тепер Російської Федерації полягає в тому, щоб за захопленням чужої території йшло знищення самобутности народу, що живе на цій території, переформатування цього народу, асиміляція, знищення мови, переписування історії, аби оцінювання подій минулого відбувалося крізь призму подій Російської Федерації.
Голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісти Віктор Єленський, своєю чергою, наголосив, що важливо розпочати цей процес саме тепер, у справді історичний для України та для кожної її етнічної спільноти час:
— Історики вважають, якщо подія не записана, то вона живе лише три покоління. Спеціалісти з соціальних наук вважають, якщо за три покоління після вчиненої несправедливости ми перестаємо нагадувати світу, собі та нащадкам про те, що вчинено несправедливість — ми починаємо змирятися з нею. Минуло саме три покоління від початку депортації кримського народу та перейменування поселень Криму. <…> Ми маємо відновити справедливість, і нині саме час для її відновлення. Все прогресивне людство на нашому боці.
