Київський бренд одягу CULTONI спільно з Третім армійським корпусом випустив добродійну лімітовану колекцію футболок, присвячену українським місцям, що стали символами боротьби та незламности: Луганська, Донецька та Криму. Мета проєкту була гуманітарна: весь прибуток від продажу бренд спрямовував на закупівлю засобів захисту від ворожих дронів для українських військових. Проте одна з моделей колекції, присвячена Криму, викликала хвилю хейту в соцмережах.
Для принту, що символізує Крим, дизайнери обрали зображення мінарету Ханського палацу в Бахчисараї. Свій вибір вони обґрунтували тим, що палац — єдиний у світі зразок кримськотатарської палацової архітектури та пам’ятка національного значення. Це стало причиною критики бренду. Основні претензії зводилися до того, що мечеть не головний символ Криму. Замість пам’ятки кримськотатарської культури пропонували зобразити Ластівчине гніздо, Херсонес, православні церкви. Були й відверто ксенофобські коментарі, що в них кримських татар називають «нацменшиною», а не корінним народом. Дехто навіть звинуватив бренд у прихованому сепаратизмі. Після всього бренд видалив коментарі під оригінальним дописом і закрив можливість коментування.
Від самого початку CULTONI чітко пояснив свою позицію: кожен принт у колекції — це нагадування, що ці території були й залишаються українськими. Але, зіткнувшись із хвилею хейту, бренд запропонував ще один варіант принту, присвяченого Криму. У новому дописі CULTONI зазначено, що Крим має багато символів, і комусь будуть відгукуватись одні, а комусь інші, та запропонував футболку з зображенням колони Херсонесу Таврійського. «Адже головна наша ціль - благодійна, ми хочемо зібрати якомога більше грошей для війська», — сказано в дописі.
Утім, у коментарях і далі з’ясовують, хто все-таки має більше прав на Крим. Ситуація з принтом CULTONI вкотре висвітлила важливу проблему: чимало стереотипів та упереджень щодо кримськотатарської спадщини у складі загальноукраїнської досі не подолано. І те саме стосується ролі ісламу, його появи та поширення на українських землях.
Муфтій Мурат Сулейманов у своєму дописі змістовно прокоментував ситуацію: «Кримськотатарська спадщина - це невід’ємна частина української ідентичності. Ханський палац - це не лише архітектура. Це пам’ять про державність, культуру і гідність кримськотатарського народу. Це жива історія, яку неможливо замінити жодними «зручнішими» чи «звичнішими» образами».
