Днями у Києві відбулася
Як повідомляє кореспондент QHA, почалася
Інформацію прокоментував засновник проекту Тарас Березовець:
— Частина інформації була надана нашими партнерами з «КримSOS», які з лютого 2014 до осені 2016 року зафіксували 269 випадків порушення прав людини в Криму. Зокрема, Тетяна Москалькова, одіозний уповноважений з прав людини в РФ, сказала: «На 80% збільшилася кількість звернень про порушення прав людини у Південному федеральному окрузі, в Криму — на 75%». Це офіційна частина, а неофіційна — це величезна кількість відмов у фіксуванні подібних порушень. Наприклад, недавно житель міста Севастополь їхав містом, і у нього на одязі була українська символіка батальйону «Азов». Він був зупинений кримськими поліцейськими, які були одягнені в цивільний одяг. Без
Подібні звернення були в основному адресовані кримському омбудсмену Людмилі Лубіній, в 2014 році їх кількість склала 680, а у 2015 році відбувся різкий стрибок за кількістю цих звернень — до 4200.
Член Меджлісу кримськотатарського народу Гаяна Юксель заявила, що в Криму проводиться політика залякування кримських татар.
— Дії окупаційної влади стосовно людей, які залишилися в Криму, кримських татар та інших кримчан тяжко пояснити з точки зору закону, вони навіть не піддаються звичайній людській логіці. Зате апологети окупантів стверджують, що потрібно просто не противитися тій владі, яка зараз є в Криму, і тоді все буде добре.
Під загрозою позбавлення волі, покарання, штрафів, судів опинилися всі. Дійсно, правозахисники і моніторингові місії фіксують велику кількість таких фактів. Але в цій канві подій виділяється кілька, які зараз мають більший резонанс і продовжують розвиватися.
Насамперед, це справа про заборону Меджлісу кримськотатарського народу — представницького органу кримських татар. Остаточну крапку в цій справі поставили 29 вересня цього року в апеляційному суді Росії. І зараз у російських правоохоронних органів розв’язані руки щодо членів Меджлісу, вони можуть робити те, що роблять.
З 33 членів Меджлісу 6 відсторонені від членства, 8 знаходяться на материковій частині України, 19 осіб — в Криму. З них один у неволі — це Ахтем Чийгоз. 18 осіб, які залишився, викликають на допити і в суди, пред’являють адміністративні стягнення. Штрафи начебто невеликі — 250–300 гривень, але насправді це показові суди, які демонструють, що це тільки початок. Власне кажучи, Меджліс на території Криму поставлений в один ряд з терористичними організаціями в Росії.
Ще одні гучні судові засідання проходять щодо так званої справи «26 лютого», які розбили на дві частини. Це справа Ахтема Чийгоза та окремо всіх учасників мітингу під стінами Верховної Ради Криму. З 78 потерпілих так званим судом в Криму вже опитана половина. І жоден з опитаних не визнав винним в організації масових заворушень Ахтема Чийгоза і не вказав на нього. Нині ця справа буквально розсипається на очах. Напевно, ставка буде зроблена на так званих таємних свідків, яких опитуватимуть без громадськості і негласно.
І, звичайно ж, найбільш гучна справа, яка приголомшила всіх на початку осені і досі триває, наростаючи, як сніжний ком, — це справа «Хізб
Найжахливіше та найаморальніше в цій справі — що така структура, як Духовне управління мусульман Криму та її керівник, який поклав на себе функції духовного лідера кримських татар, виявився замішаним у цій справі і пише брудні кляузи в ФСБ на своїх співгромадян, намагаючись руками силовиків розібратися з тими, кого він вважає неугодним.
Вже отримані результати експертизи у справі Ільмі Умерова. Психіатрична експертиза, як і очікувалося, визнала його адекватним. Крім того, за даними лінгвістичної експертизи, в ефірі програми телеканалу ATR 19 травня 2016 року Ільмі Умеров нібито закликав до екстремістських дій і зазіхав на територіальну цілісність РФ.
Все це робиться для залякування кримських татар.
