У Нацраді з питань ТБ обговорили запобігання поширенню ісламофобії в медіа

У Нацраді з питань ТБ обговорили запобігання поширенню ісламофобії в медіа
Учасники засідання
У Нацраді з питань ТБ обговорили запобігання поширенню ісламофобії в медіа
голова Правління Духовного управління мусульман України «Умма» Ділявер Саідахметов
У Нацраді з питань ТБ обговорили запобігання поширенню ісламофобії в медіа
В Національній раді з питань телебачення і радіомовлення відбулася робоча нарада
У Нацраді з питань ТБ обговорили запобігання поширенню ісламофобії в медіа
голова ГО «Ліга мусульманок України» Ніяра Мамутова
У Нацраді з питань ТБ обговорили запобігання поширенню ісламофобії в медіа
У Нацраді з питань ТБ обговорили запобігання поширенню ісламофобії в медіа
У Нацраді з питань ТБ обговорили запобігання поширенню ісламофобії в медіа
У Нацраді з питань ТБ обговорили запобігання поширенню ісламофобії в медіа
07.07.2023
Оцініть статтю: 
(111 оцінки)
editor
Зображення користувача editor.

29 червня в Національній раді з питань телебачення і радіомовлення відбулася робоча нарада з питань обговорення і спільного визначення критеріїв віднесення інформації до такої, що стосується поширення мови ворожнечі та ненависті в медіа. 

Участь у засіданні взяли голова Національної ради Ольга Герасим’юк, представники мусульманських релігійних організацій, зокрема голова Правління Духовного управління мусульман України «Умма» Ділявер Саідахметов, президент Конгресу мусульман України Сейран Арифов, голова ГО «Ліга мусульманок України» Ніяра Мамутова, колишній муфтій ДУМУ «Умма» Саід Ісмагілов, представники Державної служби України з етнополітики та свободи совісті, експерти тощо. 

Розпочинаючи нараду, пані Ольга Герасим’юк наголосила на важливості проблематики державно-конфесійних відносин, зазначивши, що медіарегулятор спільно з партнерами з ЮНЕСКО та іншими світовими партнерами продумує проєкти програм з медіаграмотности для журналістів:

— За результатами роботи сьогоднішньої наради маємо мету напрацювати програму семінарів для журналістів та редакторів з підняття рівня їхньої медіаграмотности в питаннях висвітлення інформації про іслам та мусульман з метою уникнення ісламофобії та розпалювання міжнаціональної ворожнечі.

Колишній муфтій ДУМУ «Умма», військовослужбовець ЗСУ Саід Ісмагілов зауважив, що побутова ісламофобія не виникає на порожньому місці, і треба, щоб духовні, політичні, громадські мусульманські лідери працювали над тим, що мусульмани України були повною мірою інтегрованими в українське суспільство. 

— Тому ми маємо бути готовими до цього, навчитися вчасно спростовувати негативні інформаційні «вкиди» та подавати правдиву інформацію <…> Неймовірно пишаюся тим, що мусульмани, які воюють сьогодні в Україні на фронті, — максимально свідомі, що саме вони захищають і за що віддають свої життя. 

За словами президента КМУ Сейрана Арифова, на превеликий жаль, в українських ЗМІ можна зустріти хоч і поодинокі, як рівняти з іншими країнами Європи та загалом світу, та все-таки деструктивні негативні стереотипи про мусульман — фактично приклади ісламофобії, — що можуть сприяти формуванню негативного ставлення до ісламської релігії.

Одне з обговорюваних на зустрічі питань — чи треба приховувати на фото- й відеоматеріалах кадри, що можуть образити почуття, зокрема, мусульман, і чи варто напрацьовувати перелік слів, що їх слід уникати в медіа, коли поширюється інформація про іслам і мусульман.

Релігієзнавець Ігор Козловський зупинився на проблемі так званого гуманітарного невігластва окремих представників сучасних медіа:

— Усі ісламофобські меседжі сьогодні йдуть на травмоване суспільство, а травмована людина викривлено сприймає будь-яку інформацію. Навіть із простої фрази вона буде вичитувати саме те, що може стати початком побутової ксенофобії. Медіа вдаються до численних ментальних помилок. Скажімо, сліпо переносячи факти історичного минулого в сучасність, чи події, які відбуваються десь далеко, наприклад, на Близькому Сході, — на терени України.

Ольга Герасим’юк, своєю чергою, наголосила, що нині існує кілька підходів до покарання за вживання в медіа мови ворожнечі: від штрафів, блокування деяких матеріалів до позбавлення мовника ліцензії та повного закриття видання через суд.

Учасники наради підкреслювали той факт, що подання об’єктивної картини життя мусульман в Україні та виокремлення реальних проблем, що з ними стикаються мусульманські громади, безумовно сприятиме налагодженню партнерських державно-церковних і міжрелігійних відносин.

 

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.