Українські мусульмани вже традиційно взяли участь у гостинному фестивалі «Київщина — сузір’я злагоди», який ініціювало та провело управління культури, національностей та релігій КОДА за сприяння Міністерства культури України. Співорганізатори — ГО «Рада національних спільнот України» та Національний музей народної архітектури та побуту України, на території якого і відбувся цей захід 30 вересня.
Цьогоріч у фестивалі взяли участь представники понад 30 національно-культурних товариств, земляцтв та діаспор, які продемонстрували самобутню культурну спадщину свого народу, що тісно переплітається з українською культурою. Представники різних народностей та етнічних груп тішили учасників та гостей виступами творчих колективів, виробами ужитково-прикладного мистецтва, різними рукотворами, пригощали стравами національних кухонь, розповідали про традиції та звичаї своїх народів. Так і мало бути, адже метою фестивалю є неформальна міжкультурна та міжрелігійна комунікація, презентація творчих надбань Київщини.
Мусульманську спільноту Київщини представляв Ісламський культурний центр м. Києва та Духовне управління мусульман України «Умма», громадська жіноча організація «Мар’ям», що входить до ГС «Всеукраїнська асоціація «Альраід», учні гімназії «Наше майбутнє» та неурядова організація «Кримська родина — Qırım ailesi».
До присутніх на урочистому відкритті фестивалю зі словами привітань звернувся муфтій ДУМУ «Умма» шейх Саід Ісмагілов, який підкреслив, що такі заходи сприяють міжетнічному, міжкультурному й міжрелігійному діалогові, якого прагнуть й українські послідовники ісламу, серед яких є представники різних етносів.
Столичний ІКЦ підготував книжкову виставку, на якій охочі могли ознайомитися з науковою, зокрема й релігієзнавчою, та науково-популярною літературою з історії ісламу. Було представлено й біографічну літературу з життєписами історичних особистостей не лише з країн ісламського й арабського світу, що вплинули на розвиток точних, гуманітарних наук та культури у всьому світі, а й європейських просвітників, чиї наукові дослідження чи письменництво були дотичними до мусульманської тематики. На стендах виставки можна було побачити й переклади українською смислів Корану. Також було представлено книги, що стосуються діяльності ГС «Всеукраїнська асоціація «Альраід».
Громадська організація «Мар’ям» та учні старших класів гімназії «Наше майбутнє» провели показ мусульманського одягу — при цьому здивували багатьох присутніх тим, що це не були винятково традиційні вбрання арабів чи кримських татар. Багато гостей фестивалю скористалися можливістю прикрасити долоні вишуканими візерунками «мехенді» — майстер-клас з цього виду боді-арту також підготували активістки ГО «Мар’ям».
Юні вихованці творчих колективів «Кримська родина — Qırım ailesi» не залишили байдужими глядачів чудовим виконанням кримськотатарських пісень і танців.
Неформальна група міжрелігійного миру (НГММ), серед учасників якої є й послідовники ісламу, теж взяла участь у цьому заході. Її члени презентували фотовиставку «Дещо спільне», у ролі «книжок» спілкувалися з відвідувачами «Живої бібліотеки», взяли участь в ініційованому засновницею групи Любов’ю Єремічевою флешмобі «Бути людиною».
— Ми презентували нашу фотовиставку про міжрелігійний діалог «Дещо спільне», а також у живому спілкуванні розповідали про нашу групу. Щиро вдячні організаторам з управління культури, національностей та релігій Київської облдержадміністрації за можливість поспілкуватися з учасниками фестивалю віч-на-віч та навіть зі сцени, де виступили учасники групи — я як засновниця та Тарик Сархан (Посол миру HWPL, завідувач відділу ознайомлення з історією та культурою ісламу ІКЦ м. Києва — Ред.) (речник), який вручив грамоти подяки організаторам Ігорю Подолянцю та Марії Бардин, — розповіла Любов Єремічева. — Стосовно фотовиставки «Дещо спільне», вона постійно оновлюється, додаються нові світлини, аби якнайкраще донести через мистецтво фотографії меседж потреби комунікації між представниками різних релігій та культур на новому рівні: дружити, а не ворогувати, чути, а не ігнорувати, налагоджувати співпрацю, а не конкурувати, руйнувати стереотипи, а не будувати непроникні мури упереджень стосовно один одного.
Також Любов Єремічева розповіла про сенс флешмобу «Бути людиною»:
— У сучасному світі ми звикли вішати один на одного ярлики та штампи і часто просто забуваємо, що означає бути людьми. «Бути людиною» — це…» — про амбіції, багатство, почесті? Чи, все ж таки, про відповідальність за все живе та, передусім, за власний духовний та всебічний розвиток? Саме про це флешмоб «Бути людиною — це», до якого я закликаю приєднатися у соцмережах усіх небайдужих. Мрію про встановлення Міжнародного дня людини — бодай єдиного дня у році, коли ми будемо згадувати, хто ми і у чому наше призначення, — підкреслила активістка.
