В ДУМУ «Умма» закликають мусульман молитися за полеглих у Другій Світовій

Разом з усім світом українці відзначатимуть 70 річницю перемоги над фашизмом у Другій Світовій війні. Спротив загарбнику чинили представники всіх народів України — і кримські татари здійснили вагомий внесок: проти загарбника воювало 60 тисяч кримських татар — при цьому кожен другий поклав своє життя — загинуло 36 тисяч. 17 тисяч кримських татарів — юнаків та дівчат — були активістами партизанського опору. Мирне населення, що опинилося під окупантами, надавало активну підтримку кримським партизанським загонам.

За це ворог знищив 127 кримськотатарських села, силоміць вигнав у Німеччину 20 тисяч татар…

Кожен четвертий кримський татарин воював з фашистами: згідно з переписом 1939 року, на півострові напередодні війни проживало 218 тисяч 179 татар — це разом з дітьми, жінками та особами похилого віку — тобто, чи не кожен чоловік, що був здатен тримати в руках зброю, бився з фашистами…

Відомі імена генералів — кримських татар — Ісмаїл Булатов та Абляким Гафаров.

Представників цього народу 24 рази було представлено до відзначення званням Героя Радянського Союзу — при цьому чотирьох — двічі, серед татар — тринадцятеро Кавалери орденів ІІ-ІІІ ступенів, два — повних Кавалери Ордену Слави — це Сеіт-Небі Абдураманов та Насібулла Веліляєв.

Кримськотатарський народ пам’ятає та шанує подвиги Тейфука Абдуля, Узеіра Абдураманова, Абдураіма Решидова. Фетісляма Абілова, Сейтнафе Сйтвелієва, Амет-хана Султана та багатьох інших.

З фронту повернулося 12 тисяч кримських татар — солдатів та офіцерів, але на малу батьківщину, в Крим, потрапити вдалося одиницям: радянська влада оголосила весь кримськотатарський народ зрадниками й відправила у заслання. І лише наприкінці минулого століття татари почали повертатися на півострів. Не більше трьох сотень фронтовиків з тих, кому пощастило вижити на полях Другої Світової, змогли ступити на рідну землю півострову… Багато хто з них передчасно помер від наслідків фронтових поранень та контузій, багато хто не пережив жахливих умов заслання та несправедливих звинувачень…

В ці дні, вшановуючи пам’ять тих, хто віддав життя за перемогу, віруючі українці молитимуться за них. До дуа за полеглих у Другій Світовій Війні долучаються і послідовники Ісламу. Молитви читатимуться у всіх мечетях ДУМУ «Умма» 8 травня.

Текст заклику муфтія Духовного управління мусульман України Саіда Ісмагілова до одновірців оприлюднено на сайті ДУМУ «Умма».

— Шановні брати та сестри одновірці, закликаємо вас долучитися до дуа (молитви-прохання) про усіх, хто віддав своє життя за перемогу над фашизмом у роки Другої Світової Війни! Такі молитви читатимуться цієї пятниці, 8 травня, в усіх мечетях ДУМУ «Умма».

Багато мусульман, пліч-о-пліч з іншими, стали на захист миру у той скрутний буремний час; багатьом це вартувало життя. Окрім того, мусульман Радянського Союзу спіткало ще одне лихо: депортації, яких зазнали цілі мусульманські народи. Не лише родини солдатів, які щогодини ризикували власним життям на фронті, були зіслані — багатьох фронтовиків відкликали з передової чи не під час бою; зривали нагороди, проголошували зрадниками та відправляли углиб Азійської частини СРСР, куди не всі з них доїхали живими, не всі знайшли свої родини…

І навіть попри це багато чоловіків за допомогою небайдужих офіцерів виправляли собі документи — змінювали імена, прізвища, дані про походження — і продовжували героїчно захищати Вітчизну, що завдала їм удару в спину!

Багато воїнів-мусульман не повернулися з поля бою; тіла багатьох навіть досі не знайдено. Часто-густо не було кому поховати їх належним чином, не було кому прочитати над ними заупокійну молитву (джаназа-намаз); не було кому почитати за них Коран — і місцезнаходження багатьох з них досі залишається не встановленим.

Духовне управління мусульман України «Умма» просить усіх небайдужих прийти до мечеті та долучитися до спільної молитви за душі полеглих на полях Другої Світової Війни, та попросити Вссевишнього прощення та милосердя для них у Судний День!

Джерела: ДУМУ «Умма» и Интернет проект «История Евпатории. От Киркинитиды до наших дней»