Виставка «Татари і Волинь» у Луцьку чекає на відвідувачів

«Татари і Волинь»: у Луцьку відкрито виставку
Виставка «Татари і Волинь» відкрилася 17 травня і присвячена річниці депортації кримських татар з етнічної землі у 1944 році, а також подіям, що спіткали півострів у 2014-ому
Виставка «Татари і Волинь» відкрилася 17 травня і присвячена річниці депортації кримських татар з етнічної землі у 1944 році, а також подіям, що спіткали півострів у 2014-ому

Рукописний Коран з 1803 року, люльки-хейси, срібні монети і золотий скарб монгольського часу  це, а також інші унікальні речі побуту татарського народу прикрасили експозицію Волинського краєзнавчого музею.

Виставка «Татари і Волинь» відкрилася 17 травня і присвячена річниці депортації кримських татар з етнічної землі у 1944 році, а також подіям, що спіткали півострів у 2014-ому.

 Виставка наша називається «Татари і Волинь: історія, культура та сьогодення»,  розповідає в інтерв’ю для Громадське. Волинь науковий співробітник Волинського краєзнавчого музею Тарас Верба.  Створена вона з матеріалів Волинського, Острозького та Рівненського краєзнавчих музеїв.

Серед найцікавіших експонатів, на думку Тараса Верби, раритетний кримськотатарський документ XVII століття, в якому йдеться про те, що кримськотатарських купців та міщан пограбували дорогою в Польщу, про що сказано в скарзі такого собі Масуд Гірей Сультана князю Любомирському, а також кілька кримськотатарських скарбів  срібні та мідні монети, скарб золотих виробів монгольського часу, велика колекція люльок турецьких та татарських, глек для зберігання кисломолочних напоїв, вази для оливкової олії, металеві посудини для перевезення води та молитовний килимок:

 Молитовний коврик з написаною на краях молитвою  це унікальний предмет, бо він не ткався, а плівся таким от мереживом. Ну і рукописний Коран 1803 року, а може навіть старіший,  демонструє експонати Тарас Верба.

Про те, що старовинний Коран є окрасою виставки, говорить і заступник директора Державного історико-культурного заповідника м. Острога Микола Манько:

 Окрасою став єдиний збережений на материковій Україні рукописний Коран, переписаний в Острозі у 1803 році. Жителі Луцька мають можливість ближче ознайомитися з культурою та побутом народу, який здавна проживав на території нині окупованого півострова і представники якого ще з XIV сторіччя жили на історичній Волині, захищали цю землю, що стала їхньою історичною батьківщиною, розбудовували тут свої мечеті і школи і навіть переписували святу книгу Коран,  розповідає Микола Манько.

На Волині існувала дуже велика кримськотатарська община, уточнює науковий співробітник Волинського краєзнавчого музею Тарас Верба:
 Її появу пов’язують ще з такими людьми, як князь Вітовт, який під час своїх військових походів взяв в полон багато татар і поселив їх в Луцьку (в XIVXV столітті була навіть вулиця Татарська в межах окольного замку). А друга людина, з якою пов’язують появу татар,  це князь Костянтин Острозький, який захопив багато татар у полон та оселив в Острозі, де одна з веж і називається «татарською». Там була дуже велика община татар і навіть діяла мечеть,  ділиться історичними відомостями науковець.

 Волинь пов’язана з кримськими татарами досить тісно, навіть наша поетеса Леся Українка перебувала на лікуванні в Криму  її твори перекладено кримськотатарською і теж експонуються на виставці,  додає Тарас Верба, згадавши ще про одну історичну постать  історика, письменника і перекладача кримськотатарського походження, одного з організаторів Академії наук України, жертву сталінського терору Агатангела Кримського, який був уродженцем Володимир-Волинського.

Похизувався науковий співробітник ще одним рідкісним експонатом виставки з колекції рівненських колег  невеликий столик, десятикутна кришка якого є справжнім витвором мистецтва: вона прикрашена викладеним перламутром візерунком з написів арабською в’яззю та десятикутною зіркою в центрі:

 Це столик «хона», зроблений з дерева та інкрустований перламутром. Це унікальна річ, дуже складна технологія виготовлення. Оцінили її представники кримськотатарської общини, зокрема дисертант Львівського університету народознавства Ульвіє Аблаєва  вона зараз намагається дешифрувати ці написи,  каже науковець.

Як зізнається Михайло Вашета, зав.відділу давньої історії Волинського краєзнавчого музею, ідею створення виставки запозичено в острозьких колег. Згадуючи далеке минуле, співробітники хочуть висловити увагу й небайдуже ставлення до сьогодення кримськотатарського народу.

Більше про виставку, зібрану з експонатів Волинського, Рівненського та Острозького краєзнавчих музеїв, а також доповнену ГО «Кримські татари Волині»  у відеоекскурсії від Тараса Верби.

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.