Душпастирська опіка, задоволення потреб вірян — це обов’язок священнослужителя, тому в зоні АТО працювали представники різних церков та релігійних організацій, незважаючи на те, що спочатку капеланство законодавчо не регламентувалося і священики були, по суті, волонтерами без відповідних гарантій та захисту. І все це попри те, що на підставі урядового розпорядження Міністерство оборони України затвердило Наказом від
Досвід капеланського служіння в українських священників є — вони з перших днів збройного протистояння були в гущі подій і у війську, і серед цивільного населення в зоні АТО. А, наприклад, в місцях позбавлення волі потребами вірян капелани опікуються вже тривалий час, і, до речі, ще торік для впорядкування і чіткої регламентації такого роду діяльності було ухвалено зміни до законодавства України. Зокрема, 14 травня 2015 року Верховна Рада ухвалила Закон №
Втім, не варто думати, що важливість саме військового капеланства вислизало з поля зору державних структур, суспільства, громадських чи релігійних організацій. Існує Рада у справах душпастирської опіки при Міноборони, Комітет Верховної Ради з питань культури і духовності теж не стояв осторонь, священики переймали досвід капеланства, який існує у військах дружніх держав, зокрема у збройних силах НАТО.
Представники Церков і релігійних організацій обговорювали перспективи вдосконалення законодавства України у сфері військового капеланства, зокрема про це йшлося під час засідання Ради у справах душпастирської опіки при Міністерстві оборони України, яка зібралася 21 січня 2016 р. Приводом для цього став розроблений Радою національної безпеки і оборони України законопроект із питань служби військового духовенства (капеланської служби) у Збройних Силах України, при цьому представники конфесій висловлювали переконання, що військове капеланство має поширюватися не тільки на військо, але також на Національну Гвардію та Державну прикордонну службу України. Залишається відкритим і питання капеланського служіння у правоохоронних органах.
Священнослужителі, мусульманські в тому числі, які забезпечують духовні потреби бійців на фронті та в тилу, вже двічі ставали учасниками міжнародних
Але, незважаючи на нагальну потребу в капеланах і чіткому законодавчому регламентуванні їхньої діяльності, лише 23 квітня цього року Президент України Петро Порошенко доручив Міністерству оборони прискорити запровадження капеланської служби у Збройних силах України.
А відсутність чітко визначених повноважень та прав капеланів ще й як утруднювали виконання ними своїх обов’язків. Наприклад, через недосконалість нормативної бази, яка не дозволяла цій категорії капеланів повноцінно здійснювати душпастирську діяльність муфтій ДУМУ «Умма» Саід Ісмагілов та голова Управління військового капелантсва мусульман України Хаджимурад Путілін зустрілись з начальником Генерального штабу, головнокомандувачем Збройних сил України Віктором Муженком, аби узгодити те, як надалі працювати, щоб
І ось нарешті маємо певні зрушення в цьому питанні: Комітет Верховної Ради з питань культури і духовності (зауважимо, в обговоренні взяли участь представники Міністерства оборони України, Міністерства культури України, Ради у справах душпастирської опіки при Міноборони, ІРС) розглянув законопроект № 1153 щодо запровадження інституту священнослужителів (капеланів) у військових і правоохоронних органах.
Суть запропонованих змін на засіданні 13 липня представив їх ініціатор Юрій Мірошниченко, повідомляє.
За результатами дискусії Комітет вирішив доручити підкомітету з питань державної політики у сфері свободи совісті та релігійних організацій на чолі з депутатом Віктором Єленським вивчити європейський досвід законодавчого урегулювання створення та функціонування інституту капеланства, розробити правові механізми у цій сфері з урахуванням поточних потреб та пропозицій релігійної спільноти. Для роботи в підкомітеті будуть залучені народні депутати України, представники міністерств і відомств, Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій, Інститут релігійної свободи тощо.
Тим часом «Католицький оглядач» нагадує, що Рада у справах душпастирської опіки при Міноборони вже розробила власний проект Закону України «Про військове капеланство», який враховує нинішній досвід створення капеланської служби у Збройних силах України та інших військових формуваннях.
Як повідомляв ІРС, раніше Комітет розглянув законопроект № 4128 «Про внесення змін до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» щодо зміни релігійними громадами підлеглості.
Капелани віднині будуть присутніми не лише у війську — у Верховній Раді зареєстровано проект змін до Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» щодо запровадження душпастирської опіки в сфері охорони здоров’я. Ініціаторами законопроекту № 4987 виступили 21 народний депутат (Ольга Богомолець, Павло Унгурян, Оксана Корчинська та інші) майже з усіх парламентських фракцій і груп, зокрема і більшість членів профільного Комітету ВР з питань охорони здоров’я, також повідомляє ІРС.
Нагадаємо, як раніше повідомляв «Іслам в Україні»,
Довідка:
Капелан (від лат. capellanus) — у війську різних країн військовий священик (посада прирівняна до заступника командира полку або батальйону, якому надається особистий озброєний ад’ютант). Відповідальний за виховання рядових солдатів, матросів, офіцерів та їх родин. У його функції входить богослужіння серед військовослужбовців, контроль за їх моральним станом, відспівування померлих (загиблих) тощо.
