Сотні об'єктів архітектурної спадщини епохи Османської імперії у 18 країнах світу передані на потреби церков — найбільше в Угорщині, Болгарії і Греції.
Про це повідомив агентству «Anadolu» архітектор-історикознавець Мехмет Емін Йилмаз, який присвятив цій проблемі 10 років свого життя.
Йилмаз розповів, що спочатку сконцентрувався на дослідженнях історичної спадщини Угорщини, Болгарії і Греції.
«Саме в цих трьох країнах знаходиться найбільша частина ісламських пам'ятників, перетворених у церкви. Потім я розширив зону досліджень, відвідав Алжир, Україну, Грузію, Вірменію, Боснію і Герцеговину й інші країни — 18 країн», — сказав Йилмаз.
Йилмаз зазначив, що на території цих країн він зафіксував 329 архітектурних пам'ятників османської епохи, зокрема мечетей, мавзолеїв і медресе, які були перетворені на церкви.
«У Болгарії на церкви перетворено 117 мечетей, 7 мавзолеїв і одну медресе. Три каплиці в цій країні сьогодні функціонують як дзвіниці церков. Три мечеті і одна каплиця у Хорватії, 6 мечетей і 1 мавзолей у Криму, одна мечеть в Косово переобладнано на церкви. У Македонії три історичні мечеті і два мавзолеї, а також дві каплиці передано на баланс церкви. У Сербії будівлі 15 мечетей і двох мавзолеїв також використовують як церкви. У Вірменії — дві мечеті, на півдні Кіпру — одна мечеть, у Молдові — 4 мечеті, у Румунії — 5 мечетей використовуються для потреб церкви. В Угорщині 23 мечеті, 5 мавзолеїв, 1 лазня і 1 школа також використовуються для церковних цілей», — перерахував Йилмаз.
Тим часом в ефірі телекомпанії «CNN International» прес-секретар президента Туреччини Ібрагім Калин, коментуючи рішення турецької влади про зміну статусу Айя-Софії з музею на мечеть, підкреслив, що турецька влада дбайливо ставиться до пам'ятників всесвітньої культурної спадщини. За його словами, рішення про статус Айя-Софії ніяк не пов'язане зі статусом і свободою віросповідання представників релігійних меншин, які проживають в Туреччині.
«Відтепер Айя-Софія буде не просто об'єктом для відвідин туристів, а й місцем для здійснення молитов, — пояснив він. — Айя-Софія перетворилася на мечеть з музею, а не з церкви. Водночас вона як мечеть залишається культурною пам'яткою».
Ібрагім Калин запевнив, що «мозаїки Айя-Софії будуть й надалі під охороною, як це робилося протягом останніх 500 років».
Прес-секретар підкреслив, що мозаїчні зображення в Айя-Софії є частиною всесвітньої культурної спадщини.
Раніше міністр культури і туризму Туреччини Мехмет Нурі Ерсой заявив, що Туреччина і надалі буде максимально турбуватися про знаменитий історичний об'єкт — мечеть «Айя-Софія».
Міністр також зазначив, що президент Туреччини розпорядився про збільшення бюджету на реставрацію мечеті «Айя-Софія».
За словами Ерсоя, відомство за підтримки Головного управління фондів Туреччини прискорить роботи з реставрації історичного об'єкта.
«Якщо сьогодні Айя-Софія збереглася в первозданному вигляді і є частиною культурної, релігійної, історичної спадщини ЮНЕСКО, то світ зобов'язаний цим турецькому народові, що оберігав цю мечеть протягом 567 років, часом ціною людських життів», — наголосив міністр.
«Цей об'єкт буде служити всьому людству, незалежно від віри, етнічної чи конфесійної приналежності», — підкреслив Ербаш.
Як відомо, Державна рада Туреччини 10 липня 2020 року скасувала рішення уряду країни від 24 листопада 1934 року про статус музею Айя-Софії (Святої Софії).
Держрада Туреччини ухвалив, що Айя-Софія знаходиться на балансі Фонду імені Султана Мехмета Хана і може використовуватися як мечеть.
