Велика група українських науковців взяла участь в XXI Світовому конгресі міжнародної асоціації з вивчення історії релігій «Динаміка релігії: минуле і теперішнє» (XXI IAHR World Congress), що впродовж цілого тижня — з 23 по 29 серпня — відбувався у німецькому місті Ерфурт.

На цьому великому заході за участі більш ніж тисячі науковців з усіх куточків землі окрему секцію було присвячено мусульманському суспільству України й тим процесам, пов’язаним з окупацією регіонів, що відбулись з мусульманами протягом 2014–2015 років. Секція отримала назву «The response of Ukrainian Muslims to the challenges of the crisis year 2014» та викликала зацікавленість з боку релігієзнавців, що досліджують Іслам.

Президент Українського центру ісламознавчих досліджень Саід Ісмагілов, який виступав у ролі модератора та відкривав роботу секції, проінформував, що в результаті окупації українського півострову Крим та частини Донбасу до 80% мусульманської спільноти України опинилась під окупацією, такий же відсоток мечетей та релігійних навчальних закладів, побудованих мусульманами України, залишились на окупованій території.

— Все це призвело до повного переформатування релігійного життя мусульман та до певних трансформацій мусульманських релігійних інституцій, — зазначив Саід Ісмагілов.

Наведене Ісмагіловим підтвердили доповіді інших учасників з детальним аналізом стану справ в цій сфері.

Так, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Національного університету «Острозька академія» Михайло Якубович у своїй доповіді на тему «Українські мусульманські спільноти після кризового 2014: нові виклики та процеси» окреслив ситуацію в українському Ісламі, пов’язану з анексією Криму та військовим конфліктом на Донбасі.

Михайло Якубович загострив увагу й на новітніх тенденціях у Криму, де колишнє Духовне управління мусульман Криму (нині — ЦРО ДУМ Криму і міста Севастополь) стає дедалі більше інтегрованим у російську мусульманську спільноту, що, в свою чергу, поглиблює протиріччя в середовищі кримських татар. Також було відзначено неоднозначність процесів на Донбасі, де інституційні та суспільні виміри ісламської спільноти цілком залежать від вирішення конфлікту, а спроби створення «незалежних» проросійських ісламських структур поки не мали успіху.

Відповідаючи на запитання щодо інтеграції різних мусульманських рухів (представників «Хізб ут-Тахріру» й інших) уже на «материковій» частині України, Михайло Якубович зазначив, що в Україні загалом немає обмежень на ісламську діяльність, хоча влада не завжди ставиться однаково до всіх мусульманських спільнот. Доповідач також висловив припущення й про створення нових ісламських структур, а також наголосив на значному поступі в справі мовної українізації Ісламу в Україні за останні роки, в чому значну роль відіграють ВАГО «Альраід» та ДУМУ «Умма».

Кандидат філософських наук, спеціаліст Українського центру ісламознавчих досліджень Руслан Халіков зробив огляд християнсько-мусульманських стосунків на сучасному етапі, наголосивши, що до звичних способів ведення діалогу між християнами та мусульманами внаслідок революційних подій і збройного конфлікту додалися ще кілька. Зокрема, в доповіді йшлося про спільну участь мусульман і християн у протестних рухах (як під час Майдану, так і під час розгортання збройного конфлікту), співробітництво в обміні полонених, спільна праця в межах капеланського служіння тощо. З традиційних способів ведення діалогу йшлося про співробітництво Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій, а також про взаємне відвідування християнами та мусульманами заходів один одного. Також Руслан Халіков звернув увагу на те, що ситуацію слід розглядати з урахуванням різниці між трьома умовними територіальними зонами, а саме: Кримом, Донбасом та частиною України, куди були спрямовані потоки вимушених переселенців.