Ми звикли, що для ідентифікації особи скрізь використовуються посвідчення з фотографією. Для мусульманок, що суворо дотримуються приписів релігії, це є дуже болісним моментом, бо чинний порядок примушує їх зніматися на фото без хіджабу. Але чи так вже потрібне фото: хоч в хіджабі, хоч ні?
На сьогодні існує безліч біометричних технологій, що використовують ті чи інші унікальні для кожної людини ознаки. Наприклад, до всім відомої ідентифікації особи за відбитками пальців додалися ідентифікація за геометрією обличчя, руки, вушних раковин та за райдужною оболонкою ока. І, до речі, в останнього способу є дуже серйозна перевага — саме він дає найменшу кількість помилок у порівнянні з іншими.
Райдужна оболонка ока — дійсно унікальний елемент, бо містить безліч неповторних для кожної особи ознак — співпадіння навіть 40% з них достатньо для наднадійної ідентифікації. І якщо врахувати незмінність райдужки впродовж всього життя людини (якщо, звичайно, не йдеться про серйозну травму або взагалі втрату ока), то зрозуміло — саме цей спосіб найкраще підходить для створення біометричних паспортів.
Україна скрізь, де можна, через заяви керманичів держави та держслужбовців різних рівнів артикулює свою прихільність до обраного курсу на євроінтеграцію. Задля досягнення поставленої мети — з країни, що географічно знаходиться в Європі, стати такою й політично, впроваджуються іноді досить болісні реформи, в багатьох позиціях заявляється перехід на євростандарти… Одна з таких позицій — запровадження біометричних паспортів, зокрема закордонних.
На думку опитаних прибічників цього нововведення, мало б йтися й про внутрішні паспорти, Серед аргументів «за» прозвучало й те, що це допомогло б досягти золотої середини між інтересами особи та держави. Зокрема, як вважають деякі з респондентів, якщо для ідентифікації особи будуть застосовуватися чи то відбитки пальців, чи то райдужна оболонка ока, то або взагалі відпаде необхідність у фотографії людини в документі, що посвідчує особу, або вона буде мати суто допоміжну функцію.
Саме останній аргумент приваблює тих, хто з різних міркувань не може або не схвалює фотографування в тому вигляді, яке зараз вимагається.
Наприклад, мусульманки, які дотримуються приписів і вже давно намагаються добитися права фотографуватися для посвідчення особи у хіджабі (вбранні, що передбачає головний убір, який приховує від сторонніх поглядів волосся та шию), в цьому випадку могли б не відчувати дискомфорт, оголюючи частини тіла, які, на їхнє переконання, мають бути закритими.
А поки що мусульманки України просто відмовляються фотографуватися на паспорт без хімара (хустки, що вкриває голову й виріз одягу навкруги шиї та верхньої частини грудної клітки), внаслідок чого виникає вкрай суперечлива ситуація. З одного боку, Конституція України та інші нормативні акти гарантують право на свободу віросповідань та світогляду, надає рівні права всім своїм громадянам, незалежно від їхнії релігійних переконань, а з іншого — підзаконним актом примушує мусульманок діяти всупереч своїм релігійним свободам, фотографуючись без хустки.
А тим часом, поки біометрія для внутрішніх паспортів — далека перспектива, мусульманки України створили електронну петицію до Президента й розмістили її в інтернеті. Суть звернення до очільника держави — дозволити послідовницям Ісламу фотографуватися для внутрішнього паспорту у хіджабі.
Про це повідомляє інформаційно-аналітичний портал «Голос Ислама», зазначивши, що мусульманки закликають користувачів всесвітньої мережі підтримати їх своїми голосами.
Для того, аби глава держави прийняв петицію до розгляду, треба набрати не менш 25 тисяч підписів, але на мить публікації матеріалу (12.10.2015) таких голосів налічувалося трохи менше 500. До завершення голосування — 80 днів, тож мусульманки України просять братів і сестер не лишатися байдужими.
Проголосувати за петицію можна тут.
Додамо, що прибічники інших релігій та віровчень, що поділяють ідеї толерантності та поваги до переконань інших, теж можуть долучитися до голосування.
До речі, в 2010 році в Україні розглядався позов мусульманки до суду з вимогою фотографуватися на документи згідно з приписами релігії. Рік розгляду так званої «справи про хіджаб» завершився програшем дівчини. До того ж, судовий позов виявив факти того, що в деяких райвідділках йшли назустріч й видавали паспорти мусульманкам, що сфотографувалися для цього документу в хіджабі, за що працівники тодішніх паспортних столів поплатилися дисциплінарними стягненнями.
Цікаво, що судові процеси з приводу права послідовниць Ісламу вдягатися та фотографуватися на документи відповідно до релігійних приписів ще кілька років тому пройшли і в Сполучених Штатах, Іспанії. Македонії, Казахстані, Албанії, Німеччині, Англії, Азербайджані та деяких інших країнах. Практично всі вони завершилися на користь мусульманок. Проте влада України досі залишає це питання поза колом уваги. Примушуючи послідовниць Ісламу або діяти всупереч своїй совісті та переконанням, або порушувати закон, не оформлюючи документи взагалі й завдаючи тим самим збитків своїм правам.
