Хартія мусульман України

Хартія мусульман України
В ім’я Аллаха Милостивого, Милосердного!

Сьогодні мусульмани — невіддільна частина українського суспільства. У часи кризових випробувань для країни взагалі й для мусульман зокрема виникає питання про узгоджену мусульманську позицію щодо суспільних, політичних, економічних, культурних і власне релігійних процесів, що відбуваються в українській державі та за її межами. Тому восени 2016 року після консультацій між різними мусульманськими громадами вирішено ухвалити Хартію мусульман України, запропонувавши підписати її представникам мусульманських релігійних і громадських організацій України, а також усім, хто поділяє викладені в ній положення.

Основні принципи Хартії

Мусульмани України, незважаючи на приналежність до різних релігійних управлінь, центрів і громад, єдині в основах віри, встановлених Богом в останньому Священному Писанні, та донесених до людей Його посланцем (мир йому і благословення).
На цих принципах ґрунтується розуміння ісламу як остаточного Божого об’явлення людству, що визнає національні та культурні особливості: «О люди! Воістину, Ми створили вас із чоловіка та жінки і зробили вас народами й племенами, щоб ви пізнавали одне одного» (Коран, 49:13).

Виходячи з цього, мусульмани України визнають, що віра в єдиного Бога та визнання пророчої місії посланця Божого Мухаммада (мир йому і благословення) мають об’єднувати мусульман на істині в одну громаду, забезпечуючи єдність у різноманітності, а також уважають, що вони — рівноправна та повноцінна складова частина українського суспільства.

Розділ I

Розуміння ісламу мусульманами України

1. Розуміння ісламу мусульманами України ґрунтується на Корані та Сунні, аргументації різних шкіл мусульманського права, а саме на принципах «загальної згоди» (іджма), «аналогії» (кияс) та інших, на повазі до спадщини мусульманських учених минулого, а також урахуванні українських реалій.

2. Щодо питань, які викликають сьогодні дискусії в мусульманській уммі, мусульмани України дотримуються «золотої середини», керуючись словами Всевишнього «Ось так Ми зробити вас громадою помірності, щоб ви були свідками людям, а Посланник — свідком вам» (Коран, 2:143) та уникаючи будь-яких крайнощів.

3. У розумінні ісламу мусульмани України виходять із принципів високих цілей цієї релігії, що заради неї Бог послав людству останнього посланця і пророка Мухаммада (мир йому і благословення): «Ми послали тебе тільки як милість для світів» (Коран, 21:107), «Я прийшов удосконалити норови» (Аль Бухарі, Адаб аль-муфрад).

4. Мусульмани України вважають, що Всевишній Аллах закликає людей до віри (іман) і до справи (амаль), себто іслам не обмежується виконанням обрядових норм, а має визначальну роль у суспільному, політичному, економічному та культурному житті мусульманських громад умми.

5. Мусульмани України зазначають, що іслам обстоює засадничі права людини (право на життя, збереження релігії, честі та доброго імені, недоторканность майна, збереження нащадків), незалежно від статі, раси, національності, громадянства, релігійної приналежності.

6. Мусульмани України визнають, що іслам поважає національну та культурну різноманітність народів, що його визнають.

7. Мусульмани України вважають, що розуміння ісламу не може зводитися до однієї теологічної чи правової школи чи до групи послідовників одного ісламського лідера, а також засуджують практику звинувачень у відпаданні від ісламу (такфір) всупереч прийнятим у ньому релігійно-правовим процедурам.

Розділ II

Іслам в історії України

1. На підставі встановлених наукою фактів, мусульмани України вважають, що іслам на території України з’явився ще в середньовіччі.

2. Виходячи з того, що впродовж XIV–XVIII століть увесь південь сучасної України належав до мусульманського світу, мусульмани України стверджують, що в окремих регіонах іслам став невіддільною частиною української історії та культури.

3. Враховуючи приклад Кримського ханства, мусульмани України вважають, що між представниками ісламу та інших релігій протягом тривалого часу існували мирні та взаємовигідні стосунки, а в духовно-інтелектуальній сфері — ще й інтенсивний культурний обмін. Цей досвід треба використати й сьогодні.

4. Враховуючи позитивний внесок ісламу в історію України, зумовлений, зокрема, впливом Кримського ханства, Османської імперії та мусульманських громад Волині, мусульмани України ставлять за мету домогтися включення об’єктивних відомостей про нього до підручників з історії України.

Розділ III

Іслам і сучасне українське суспільство

1. Мусульмани України дотримуються українського законодавства та визнають усі права та обов’язки, що передбачає українське громадянство.

2. Мусульманам України як активним громадянам дозволено брати участь у політичному житті країни, бо громадянство передбачає політичну активність із погляду участі як у голосуванні, так і в політичних інститутах країни (інститутах влади).

3. Мусульмани України, визнають суверенітет України, її незалежність, а також цілком підтримують її територіальну цілісність.

4. Мусульмани України виходять із рівності чоловіка й жінки перед Богом і законом, підкреслюючи, що права та обов’язки подружжя захищені ісламом, і підтримуючи участь жінки в суспільному житті.

5. Мусульмани України, незважаючи на належність до різних національностей, розглядають себе як повноцінних учасників суспільного життя України.

6. Мусульмани України розуміють шлюб тільки як союз чоловіка і жінки. Виходячи з принципу пріоритетності ісламської релігійності та збереження ідентичності, вони допускають міжрелігійні шлюби з урахуванням встановлених ісламом норм.

7. У питаннях біоетики, екології, економіки та інших сфер суспільного життя мусульмани України дотримуються колегіальних передових рішень ісламських учених.

8. Мусульмани України повною мірою користуються своїм правом на свободу віровизнання, обираючи той вид одягу для громадських місць, що вважають за відповідний до норм мусульманського права.

9. Мусульмани України, зберігаючи вірність доктринальним принципам ісламу, завжди відкриті до діалогу з представниками інших релігій на тему актуальних проблем українського суспільства та інших суспільств.

10. Мусульмани України визнають державні свята України та будуть домагатися надання мусульманським святам Ід аль-Фітр (Ураза-байрам) та Ід аль-Адха (Курбан-байрам) статусу державних свят.

11. Мусульмани України, користуючись своїм правом на свободу віровизнання, докладають усіх зусиль, щоб подолати негативні стереотипи щодо ісламу в ЗМІ.

12. Мусульмани України, що належать до різних ісламських організацій, закликають до внутрішньоісламського діалогу на загальних принципах Корану й Сунни, засуджують використання негативних понять «екстремізм», «ваггабізм» чи «ісламізм» як деструктивних для образу мусульманських громад в українському суспільстві. Разом із тим мусульмани одностайно засуджують будь-який тероризм, особливо під релігійними гаслами, як злочин, що суперечить засадам ісламу.

13. Мусульмани України активно сприяють збереженню та розвитку державної української мови, кримськотатарської мови та інших мов, а також декларують, що мовою проповіді має бути мова, зрозуміла більшості присутніх у мечеті.

14. Мусульмани України підтримують і заохочують економічну та культурну співпрацю України з країнами мусульманського світу, а також з країнами Заходу, вважаючи, що європейська інтеграція України сприятиме захисту прав і свобод релігійних меншостей у нашій державі.

15. Мусульмани України категорично засуджують насильство й солідарні з одновірцями, що зазнають репресій і переслідувань у будь-якій країні світу.