«…Я поклявся, давши слово, за народ померти мій,
втішити його в недолі, сльози витерти рясні.
Бо якщо я навіть ханом буду жити сотні літ,
все одно пора настане в землю полягти мені!»
23 лютого у Національному музеї літератури на вшанування пам´яті вбитого більшовицькими нелюдами кримськотатарського патріота Номана Челебіджіхана лунали гімни України та кримських татар кримськотатарською мовою.
На вечір пам´яті видатного сина Криму прийшло багато людей — зала не могла вмістити всіх охочих, тому промови зі словами величезної поваги та вдячності до Номана Челебіджіхана дехто слухав з холу й коридорів музею.
Захід почався з дуа, яке прочитав муфтій Духовного управління мусульман України «Умма» Саід Ісмагілов, та його промови. Перед присутніми виступили й голова Меджлісу кримськотатарського народу, очільник Всесвітнього конгресу кримських татар (ВККТ) Рефат Чубаров, історик Гульнара Бекірова, громадський діяч Сейран Аріфов та відомий художник Рустем Скібін.
− Згадуйте мене, і я буду згадувати вас. Дякуйте мені і не будьте невдячними. О, ви, що увірували! Шукайте допомоги у терпінні та молитві — воістину, Аллаг разом із терпеливими! І не називайте мертвими тих, хто загинув на шляху Аллага — ні, вони живі, але ви не відчуваєте цього! Ми будемо випробовувати вас страхом, голодом, нестачею майна, людей та плодів — сповісти ж добру звістку терпеливим, тим, які, коли торкнеться їх лихо, кажуть: «Ми належимо Аллагу і до Нього ми повертаємося!». Мають вони благословення та милість від Господа їхнього і йдуть вони шляхом прямим! − виголосив слова молитви шейх Саід Ісмагілов.
Ведуча заходу, завідувач відділу Нацмузею літератури України пані Людмила Рєзнікова, що впродовж меморіального вечора нагадувала присутнім про сторінки славної біографії Номана Челебіджіхана, надала слово одному з сучасних лідерів кримських татар — голові Меджлісу Рефату Чубарову.
— Пам´ять про те, що трапилося 98 років тому, пам´ять про Номана Челебіджіхана та його соратників нагадує нам, що кожен народ повинен твердо стояти на своїх правах. І тоді всі сусіди будуть його поважати, — акцентував увагу присутніх Рефат Чубаров. — Я ще раз хочу подякувати вам усім за те, що ви тут зібралися, і разом з вами склоняюся перед пам´яттю великого сина кримськотатарського народу, разом з вами я пишаюся ним.
Про значення діяльності Номана Челебіджіхана, про формування його особистості та коротке, але яскраве та насичене життя розповіла історик, кандидат політичних наук, автор низки монографій про Крим та кримських татар Гульнара Бекірова. Згадуючи про прагнення та боротьбу кримськотатарського патріота, про його мрії щодо вільного життя народів Криму, про його підтримку України, вона, зокрема, зауважила:
— Я переконана, що якби тоді у Номана Челебіджіхана та його соратників все вийшло, ми б жили і в іншій Україні, і в іншому Криму, але історія не знає умовного способу. Груба сила стала на заваді — більшовики знищили кращих представників кримськотатарського народу і насамперед — Номана Челебіджіхана. Саме з цієї причини доти, поки буде живим кримськотатарський народ, 23 лютого ми згадуватимемо цю велику особистість. Сподіваюсь, що цей день і для всієї України стане днем пам´яті Челебіджіхана, як нещодавно на державному рівні день депортації кримськотатарського народу було визнано Днем пам´яті жертв геноциду кримськотатарського народу, — сказала Гульнара-ханум.
Виступив і відомий кримськотатарський митець, художник-кераміст Рустем Скібін, який влаштував і презентував приурочену до дня пам´яті Челебіджіхана виставку виробів як давніх, так і сучасних кримськотатарських майстрів прикладного й ужиткового мистецтва (про що вже писав Іслам в Україні). Пан Рустем ще раз підкреслив, що без традицій, культури, мистецтва, духовності неможливо самоідентифікувати себе, свою приналежність до того чи іншого народу, тому надважливо відновити, зберегти культурну спадщину, душу народу — мистецтва, традиційні ремесла, музику, літературу.
Урочистості продовжилися у меморіальному музеї-квартирі М. Бажана, де перед присутніми виступив відомий вчений, сходознавець Юрій Косенко. Студенти Київського національного університету (Кафедра тюркології) читали вірші Номана Челебіджіхана українською та кримськотатарською мовами, також було продемонстровано перший, присвячений кримським татарам, художній фільм «Алім», знятий у 1926 році.
Раніше уповноважений Президента України у справах кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, який зараз перебуває поза межами України і не мав змоги взяти участь у меморіальних заходах у Нацмузеї літератури, написав на своїй офіційній сторінці у соцмережі Facebook, згадавши й іншу трагічну дату — день депортації чеченців та інгушів:
— Трагічна дата 23 лютого спонукає нас замислитись над перебігом історії і робити правильні висновки. Для кримськотатарського народу цей день увійшов в історію жахливим злочином російських більшовиків. Для них це було черговим злочином, а для нас — невимовно тяжкою втратою і болем. У 1918 році у Севастополі був мученицьки катований національний і духовних лідер кримськотатарського народу Номан Челебіджіхан.
Нагадаємо, 23 лютого меморіальні заходи відбулися також і в Нацуніверситеті ім. Т. Г. Шевченка, які організувало «Земляцтво кримських татар».
Довідково:
Номан Челебіджіхан − один з організаторів першого Курултаю, перший голова уряду проголошеної в 1917 році Кримської народної республіки, перший муфтій мусульман Криму, Литви, Польщі і Білорусі. Відомий також як «Челебі Челебієв», саме так його ім’я було записано в офіційних російських документах. Національний гімн кримських татар містить слова його вірша «Ant etkenmen!» («Я поклявся!»).
Народився Челебіджіхан у 1885 році в сім’ї Ібраіма Челебі, імама мечеті села Біюк-Сунак. Отримавши початкову освіту в сільській школі, продовжив її в медресе Акчора, а потім у Зинджирли медресе. В 1909 році був одним з трьох засновників патріотичної спільноти «Батьківщина» («Vatan») — підпільної політичної організації, членами якої були кримськотатарські студенти в Османській імперії. Після Лютневої революції 1917 року Челебіджіхан повернувся до Криму та очолив національний рух кримських татар. На їх першому з’їзді у Сімферополі 25 березня 1917 року був обраний головою Всекримського мусульманського виконкому і муфтієм-головою Таврійського мусульманського духовного управління. Челебіджіхан організував маніфестації кримських татар, збір пожертвувань у «фонд перемоги» над Німецькою імперією.
Влітку 1917 з дозволу О. Керенського почали створюватися власні татарські національні військові формування, так звані ескадрони. Челебіджіхан закликав до формування мусульманських збройних сил, у липні він виступив проти відправки на фронт трьох запасних мусульманських полків. Ця активність у Криму не сподобалася Тимчасовому уряду Росії.
23 червня 1917 року Номан Челебіджіхан був заарештований севастопольською контррозвідкою, але незабаром його звільнили, оскільки кримські татари висловили протест на захист свого лідера, закріпивши його п’ятьма тисячами підписів.
На Всекримському з’їзді кримських татар у Сімферополі 2 жовтня 1917 року Челебіджіхан виклав програму реорганізації Мусульманського виконкому в Курултай — парламент кримськотатарського народу. Головним завданням його було досягти територіальної автономії півострова під гаслом: «Крим для кримчан».
У листопаді 1917 р. (за старим стилем) у Криму пройшов I Курултай кримськотатарського народу, підготовлений Номаном Челебіджіханом, який входив до комісії з розробки проекту Конституції Кримської народної республіки, із соратниками. Курултай затвердив представлений комісією проект Конституції і проголосив створення КНР, а Номана Челебіджіхана обрали головою Директорії (національного уряду) і паралельно — міністром юстиції.
Проте прихід до влади більшовиків, які не визнавали кримськотатарський уряд, поставив під загрозу існування молодої Кримської народної республіки. Тому 4 січня 1918 року з власної ініціативи Челебіджіхан подав у відставку. Скориставшись цим, більшовики 14 січня 1918 року безперешкодно захопили владу в Сімферополі, заарештували Челебіджіхана і переправили його у Севастополь.
Після нелюдських катувань та знущань 23 лютого 1918 року більшовики розстріляли Номана Челебіджіхана, а останки викинули у море.
